Тромбоз глибоких вен полягає у формуванні згустку крові (тромбу) в одній із глибоких вен тіла, найчастіше – у нижніх кінцівках. Перебіг може бути безсимптомним або ж супроводжуватись болем чи набряком.
Стан буває небезпечним, оскільки, тромби мають здатність “відриватися” і рухатися з кровотоком до життєво важливих органів. Якщо згусток переміщується та блокує артерію в легенях, це називається легеневою емболією. Паралельний перебіг ТГВ та емболії класифікують, як венозну тромбоемболію. Пацієнт з даним діагнозом потребує негайних діагностики і лікування.
Симптоми тромбозу глибоких вен
ТГВ має окремі ознаки, які повинні привернути вашу увагу. Серед основних симптомів виділяють:
- пульсуючий чи судомний біль в одній нозі (рідше – в обох). Локалізується здебільшого в гомілці чи стегні;
- припухлість на одній кінцівці (рідше – на обох);
- набряк ніг;
- локальне підвищення температури шкіри в ураженій ділянці;
- зміна кольору шкіри в хворобливій зоні: почервоніння, потемніння, набуття фіолетового відтінку;
- чутливість патологічних вен, болючість при дотикові і натисканні.
При тромбозі глибоких вен можуть виникати складні стани, які є невідкладними і потребують екстреної медичної допомоги. Вони можуть супроводжуватися наступними симптомами:
- задишка, що не є притаманною вам і виникла раптово;
- біль у грудях, дискомфортні відчуття, які стають інтенсивнішими при глибокому вдихові;
- запаморочення;
- пришвидшене дихання;
- збільшення частоти ударів серця;
- кровохаркання.
Хто частіше страждає на тромбоз глибоких вен?
ТГВ – проблема, яка може провокуватися великою кількістю факторів. Спосіб життя, стан здоров’я, систематичний прийом окремих препаратів, – усе може впливати на процес кровотворення та згортуваність крові.
До групи ризику належать особи, які:
- схильні до тромбозу спадково або мали його в анамнезі (раніше), страждають на варикозне розширення вен;
- мають складні захворювання серцево-судинної системи, онкологічний діагноз;
- страждають на зайву масу тіла;
- систематично та довготривало палять;
- приймають протизаплідні препарати або гормональну замісну терапію;
- перенесли оперативне втручання або ж травму, які вплинули на систему кровообігу;
- малорухомі, прикуті до ліжка;
- ведуть неактивний спосіб життя або ж їх професійна діяльність спонукає до проведення тривалого періоду в одному положенні – сидячи;
- вагітні або жінки, які народжували не пізніше 6-ти тижнів тому;
- зневоднені через хворобу чи недоступність питної води, особливості організму тошо.
Тромбоз глибоких вен може призводити до ускладнень, якщо вчасно не отримувати лікування.
Серед потенційно небезпечних для життя є ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії, крововиливи внаслідок прийому окремої групи препаратів, що застосовуються в терапії ТГВ.
Профілактика тромбозу глибоких вен
Варто дотримуватися кількох доступних правил, щоб попередити ТГВ:
рухайтесь. Якщо ви навіть після операції чи травми, маєте обмежені рухові функції, але здатність рухати ногами не втрачена, виконуйте нескладні вправи;
менше сидіть. Якщо вибору немає, ви працюєте сидячи, робіть перерви на фізичні вправи чи ходьбу. Не схрещуйте ноги, коли сидите;
під час тривалих мандрівок, коли ви в авто, автобусі чи літаку, варто також рухати ногами, за можливості – ходити чи вставати;
уникайте паління, оскільки, хімічні сполуки, які містяться в цигарках, негативно впливають на стан судин;
контролюйте масу тіла шляхом коригування раціону та фізичного навантаження. Альтернативою відвідування тренажерного залу може бути щоденна ходьба. Проте, краще надати перевагу регулярним тренуванням чи заннятям тим видом активності, яка вам до вподоби.
Діагностика тромбозу глибоких вен
Насамперед варто відвідати профільного спеціаліста, який проведе огляд та призначить коректне обстеження на підставі отриманих від вас даних і результатів огляду.
- Далі лікар може призначити одне або кілька досліджень:
- аналізи крові: коагулограма, D-димер, загальний аналіз та ін;.
- УЗД доплерографію. Доступний, неінвазивний метод, який має високу інформативність і часто використовується для діагностики тромбозів;
- венографію. Тест передбачає введення в крупну вену кінцівки контрастної речовини з подальшим виконання рентгенівських знімків;
- КТ-ангіографію для дослідження судин, розташованих глибоко в тілі;
- МР-ангіографію. Показує високу інформативність при дослідженні черевного відділу аорти.
Лікування буде призначено після вивчення результатів усіх виконаних досліджень. Тактика обирається винятково індивідуально. В одному випадку доцільним буде використання медикаментозної терапії тромболітичними чи кроворозріджувальними препаратами, в іншому – хірургічне втручання. Також багатьом рекомендують використання компресійної білизни відповідного ступеню компресії за призначенням лікаря.