Loading....

Синдром хронічної втоми (СХВ) – складне захворювання, яке характеризується постійним відчуттям втоми, яка не зменшується після відпочинку та підсилюється після фізичної чи розумової активності.

Причини розвитку стану досі досліджуються. Проте, CDC стверджує, що синдром хронічної втоми – збірний результат дії кількох факторів, а не одного конкретного. Так, наприклад, пацієнти, які мали інфекційні захворювання (мононуклеоз, вірус герпесу людини 6 типу та ін.), знаходяться у хронічному стресі мають всі шанси появи СХВ.
Тестів на СХВ не існує. Тому завдання лікаря при діагностиці полягає у чіткій диференціації діагнозів та коректному обстеженні, адже, симптоми, притаманні синдрому хронічної втоми, можуть належати й іншим хворобам.

Причини розвитку синдрому хронічної втоми

Як зазначено вище, єдиного джерела СХВ не встановлено. Все абсолютно індивідуально. Із ключових провокуючих факторів варто виділити хронічний стрес та вірусні/інфекційні захворювання, в окремих випадках – аутоімунні захворювання та онкопатології.

Отже, основні причини синдрому хронічної втоми наступні:

  • віруси та інфекції: Епштейн-Барра, герпес людини 6 типу, гарячка (вірус) Росс Рівер, краснуха та ін;
  • гострий та хронічний стрес;
  • захворювання імунної системи;
  • гормональний дисбаланс;
  • несприятливі умови навколишнього середовища;
  • неврологічні патології.

Симптоми синдрому хронічної втоми

Варіативність проявів СХВ досить широка та залежить від індивідуальних особливостей організму. До основних ознак належать:

  • відчуття постійної втоми навіть після відпочинку;
  • проблеми з пам’яттю та концентрацією;
  • головний біль;
  • збільшення лімфатичних вузлів шиї та пахвових;
  • безпричинний біль в суглобах і м’язах;
  • сон, який не освіжає;
  • ортостатична нестабільність – головокружіння, яке посилюється при зміні положення: лежачи-стоячи, лежачи -сидячи;
  • критична виснаженість після розумової та фізичної активності;
  • хронічне безсоння або тривожний, нестабільний сон.

СХВ має певну циклічність з періодами затухання симптоматики і загострення. Рецидиви можуть бути пов’язані з провокуючими факторами або ж ні. Тому будьте уважні до перших ознак гострої фази, щоб контролювати свій стан та завчасно відкоригувати спосіб життя чи звернутися за медичною допомогою.

Діагностика синдрому хронічної втоми

Не існує жодного лабораторного чи фізикального тесту, інструментального дослідження, які чітко вкажуть СХВ.
Перед встановленням діагнозу лікар має виключити наявність інших діагнозів, симптоми яких можуть співпадати з СХВ:

  • мононуклеоз;
  • розсіяний склероз;
  • депресивний розлад;
  • фіброміалгія;
  • гіпотиреоз;
  • системний вівчак;
  • хвороба Лайма;
  • порушення сну;
  • ожиріння високого ступеню;
  • нарко- чи алкогольна залежність;
  • прийом окремих препаратів, які викликають побічні дії.

Лікування синдрому хронічної втоми передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію способу життя, уникнення стресових факторів, підбір власного графіку активності та відпочинку, а також медикаментозну терапію.

Here can be your custom HTML or Shortcode

This will close in 20 seconds