Розсіяний склероз – захворювання центральної нервової системи, яка вражає головний та спинний мозок. Стан глибоко індивідуальний та у різних пацієнтів викликає симптоми з боку окремих систем та органів. Можуть виникати проблеми з зором, втрата рівноваги, порушення рухової діяльності тощо.
Що таке розсіяний склероз?
Не вдаючись у наукові подробиці, можемо описати розсіяний склероз, як “атаку” імунної системи на мієлин – захисну оболонку нервових волокон. Саме це порушує зв’язок мозку та тіла. Стан доволі небезпечний, адже процеси можуть протікати стрімко і викликати незворотні зміни в організмі.
Зазначимо, що стан пожиттєвий та невиліковний. Проте, завдяки якісній діагностиці та медикаментозній терапії може бути стабілізований.
Хвороба виявляється у віці 20-40 років, у жінок – в 2-3 рази частіше, ніж у чоловіків. З огляду на вік пацієнтів, розсіяний склероз є частою причиною інвалідності у молодого населення.
Симптоми розсіяного склерозу
Як ми зазначили вище, симптоматика для кожного пацієнта дуже відрізняється. Це пояснюється складністю хвороби, перебігом, наявністю супутніх діагнозів, локалізацією ураження нервів та ін.
Можуть спостерігатися:
- оніміння чи слабкість в одній чи кількох кінцівках, часто – однобічно, або в ногах та тілі, наприклад;
- симптом Лермітта – поколювання у спині, яке розповсюджується зверху вниз та може переходити на кінцівки, провокується здебільшого нахилом шиї вперед. Може нагадувати удар током за відчуттями;
- порушення рівноваги та ходьби, втрата стійкості;
- проблеми з мовленням, нечітка вимова звуків;
- погіршення чи втрата зору. Нерідко спостерігаються проблеми з функціонуванням одного ока. Поворот очей може супроводжуватися болем;
- нечіткість зору, розмитість картинки. Можливе “двоїння в очах”;
- відчуття втоми та млявості;
- головокружіння, запаморочення;
- порушення роботи статевої системи;
- розлади ШКТ та ін.
Більшість пацієнтів мають рецидивуючо-ремітуючий перебіг хвороби. Спостерігається поява нових чи старих симптомів, котрі загострюються на кілька днів, а потім вщухають частково чи повністю. Далі настає ремісія, яка може тривати кілька тижнів, місяців або ж навіть років.
На жаль, з плином часу у 50% пацієнтів встановлюється стійке прогресування хвороби з періодами ремісії чи без них після 10-20 років з моменту появи перших проявів. Цей тип хвороби називається вторинно-прогресуючий розсіяний склероз.
Якщо ж відбувся поступовий початок та стійке прогресування ознак і симптомів без рецидивів, ми маємо справу з первинно-прогресуючим розсіяним склерозом.
Діагностика розсіяного склерозу
Лікуванням цієї хвороби займаються невропатологи. Ви маєте спочатку звернутися до сімейного лікаря, який при підозрі на розсіяний склероз, скерує вас до вузького спеціаліста.
Невролог виконає ряд фізикальних тестів, оцінюючи ваш зір, рухливість, мовлення, рефлекси та ін. Також обов’язково буде рекомендоване комплексне обстеження, яке може включати:
- лабораторні аналізи для оцінки загального стану здоров’я та виключення інших можливих діагнозів, що можуть викликати аналогічні симптоми;
- МРТ головного мозку. Магнітно-резонансна томографія є чи не єдиним методом інструментальної діагностики з високою інформативністю в дослідженні розсіяного склерозу. МРТ чутлива до змін білої речовини глибоко в головному мозкові поблизу шлуночків, а також відображає зміни в корі головного мозку, стовбурі спинного мозку тощо.
Невролог може призначати виконання МРТ з контрастом для отримання більш детальної інформації щодо ураження головного чи спинного мозку; - метод викликаних потенціалів (реакцій). Відбувається реєстрація викликаних подразниками потенціалів, наприклад, з боку зорових нервів, слухових. Якщо досліджуються зорові потенціали – пацієнт має утримувати погляд на зображенні мигаючої шахової дошки. При цьому на потилиці встановлюються датчики, які реєструють показники. Для дослідження органів слуху використовують клацаючі звуки. При розсіяному склерозі не завжди спостерігається порушення реакції, проте часто виникає її сповільнення, що говорить лікарю про проблему;
- люмбальна пункція – спинномозкова пункція. Допомагає виявити ознаки активності імунної системи та запалення в головному, спинному мозкові та навколо них.
Станом на сьогодні існує не більше 20-ти одобрених, доказових препаратів для контролю перебігу рецидивуючо-ремітуючого розсіяного склерозу. Для лікування прогресуючого розсіяного склерозу лікарських засобів жодних не затверджено на світовому рівні.
Загалом, мета медикаментозної терапії – зниження активності хвороби, стабілізація стану. Це допомагає уникати рецидивів та уповільнити прогресування.