Лобулярна карцинома in situ (Lobular carcinoma in situ (LCIS)) в дослівному перекладі звучатиме, як долькова карцинома – доволі рідкісний стан, який полягає у формуванні аномальних клітин у дольках молочних залоз. LCIS – це початково не рак, а стан, який вказує на високий ризик розвитку інвазивного раку молочних залоз.
Даний діагноз досить підступний, адже не характеризується окремими, притаманними лише йому, симптомами та не візуалізується на мамограмах. Метод, який виявляє захворювання, – біопсія молочної залози з виконанням патоморфологічного дослідження відібраного матеріалу.
LCIS, як і будь-які інші типи змін в молочних залозах (наприклад, атипова долькова гіперплазія) є підтипами лобулярної неоплазії. Це – доброякісні (не ракові) стани, але вони значно підвищують ризики розвитку раку молочної залози.
Типи лобулярної карциноми in situ
Залежно від змін на клітинному рівні, розрізняють наступні типи:
- класична LCIS – клітини, які встеляють дольки МЗ, дрібніші та приблизно однакового розміру;
- плеоморфна LCIS – клітини більші та мають аномальні ознаки;
- флоридна LCIS – аномальні клітини утворили скупчення достатньо великого розміру, зазвичай із мертвою зоною в середині (так званий центральний некроз).
Класична форма здебільшого не має жодних ознак (припухлості, набряку, вузлів тощо) та не виявляється за допомогою мамографії, лише при виконанні біопсії. Візуальні та мамографічні ознаки не завжди мають навіть і плеоморфні та флоридна форми.
Як LCIS впливає на ризики розвитку раку?
Якщо патоморфологічним шляхом після біопсії було встановлено, що у вас є долькова карцинома, це не передбачає у вас наявності раку, хоча значно збільшує ризики його розвитку. Тому ви маєте спостерігатися у мамолога та виконувати всі без винятку рекомендації щодо обстежень та їх періодичності.Вважається, що у 20% пацієнток з діагнозом LCIS у висновку підтверджується рак молочної залози. Тому пройти повний комплекс досліджень – обов’язок насамперед ваш.
Крім того, існують індивідуальні фактори ризику, наприклад, спадковість, обтяжений анамнез, спосіб та умови життя тощо.
Встановлено, що у жінок із лобулярною карциномою in situ, ризики розвитку раку МЗ у 7-12 разів вище, ніж у здорових.
Лікування лобулярної карциноми in situ
Залежно від типу LCIS та загальної клінічної картини буде обрано один із методів:
- спостереження;
- профілактична медикаментозна терапія;
- хірургічне лікування.
Спостереження
При виборі даної тактики, лікар буде рекомендувати вам частіше з’являтися для огляду, проводити регулярно самодіагностику молочних залоз.
Серед методів профілактичних обстежень використовують мамографію. За наявності окремих показань може проводитися МРТ молочних залоз або інші методи візуалізації.
Медикаментозна профілактика
Профілактична хіміотерапія передбачає прийом окремих груп препаратів, які знижують ризики розвитку раку молочної залози.
Тип ліків буде обрано індивідуально для вас винятково лікарем після отримання результатів проведених досліджень. Може бути потреба у прийомі препаратів, які перешкоджають зв’язуванню гормонів з раковими клітинами. У інших пацієнток є необхідність у лікарських засобах, які блокують синтез естрогену після менопаузи.
Таким чином, ракові клітини не отримуватимуть гормони для свого росту і розвитку.
Оперативне втручання
Хірургічне лікування рекомендують у визначених ситуаціях. Наприклад, при виявленні плеоморфної лобулярної карциноми in situ, оскільки ця форме несе більші ризики, ніж класична.
Лікар визначить також об’єм оперативного втручання: лампектомію – видалення лише ураженої ділянки молочної залози або мастектомію – видалення молочної залози цілком.
Профілактична мастектомія також застосовується для попередження розвитку раку.
В окремих ситуаціях після лампектомії доцільно продовжити лікування шляхом проведення променевої терапії.
Способи профілактики LCIS – загальні. Полягають у дотриманні здорового способу життя і харчування, підтримання фізичної активності, регулярних скринінгових медичних обстеженнях, контролі маси тіла тощо.
Завжди слідкуйте за власним здоров’ям і бережіть себе!