Холестеатома – доброякісне аномальне новоутворення шкіри, яке може виникати в середньому вусі за барабанною перетинкою. Стан може бути вродженим, а може виникати внаслідок частих повторюваних запальних, інфекційних захворювань середнього вуха.
Починається холестеатома, як скупчення вушної сірки та відмерлої шкіри. Виникають своєрідні шишки, новоутворення на барабанній перетинці або в кишені ретракції барабанної перетинки.
З плином часу відбувається накопичення шкіри, що може провокувати інфекційні ураження, втрату слуху, нагноєння тощо. Якщо процеси будуть протікати безсимптомно, новоутворення може поширитися за межі барабанної перетинки у простір середнього вуха чи навіть у кістку за вухом, яка називається соскоподібним відростком.
Симптоми холестеатоми
Симптоми, викликані новоутворенням на ранній стадії, проявляються незначно або ж зовсім відсутні. Проте, в процесі росту так званої кісти можуть з’явитися серйозні проблеми, наприклад:
- часткова або повна втрата слуху;
- водянисті виділення з вуха, часто – з неприємним запахом;
- рецидивуючі (повторювані) вушні інфекції;
- відчуття закладеності вуха;
- біль у вусі чи головний біль;
- запаморочення, головокружіння, порушення координації;
- слабкість м’язів обличчя з боку ураженого вуха;
- підвищення температури тіла.
Причини виникнення холестеатоми
Походження холестеатоми може бути різним. Основна причина – дисфункція євстахієвої труби, що призводить до нестачі вентиляції порожнини середнього вуха.
Євстахієва труба – природний канал, що з’єднує порожнину середнього вуха з носом та пазухами. Вона допомагає регулювати тиск за барабанною перетинкою. Відповідно, якщо євстахієва труба має порушення у функціонуванні, порожнина середнього вуха не вентилюється.
Описаний процес створює від’ємний тиск та призводить до затягування ослабленої барабанної перетинки. Внаслідок саме цього затягування відбувається накопичення рештків шкіри і сірки, що провокує формування холестеатоми.
Сезонна алергія, синусити, часті нежиті, гайморит, інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів можуть стати причинами дисфункції євстахієвої труби.
Отже, холестеатома розвивається, якщо шкіра зі слухового ходу накопичується в області барабанної перетинки та порожнині середнього вуха. Проте, ще існує доволі рідка аномалія – вроджена холестеатома, виникнення якої пов’язане з особливістю розвитку вуха.
Діагностика холестеатоми
Найперше, що ви маєте зробити при скаргах на вушний біль, виділення з вуха, погіршення слуху тощо – звернутися до сімейного лікаря і до оториноларинголога (ЛОРа) для очного огляду і скерування на діагностику.
Найчастіше холестеатома виявляється вже при отоскопії – огляді внутрішнього вуха за допомогою спеціального інструменту – отоскопа. Лікар може побачити сформоване утворення або ознаки його формування, після чого визначиться з лікуванням.
Проте, якщо отоскопія не є результативною, а симптоми присутні, лікар може направити вас на комп’ютерну томографію. За допомогою КТ існує можливість візуалізувати будову вашого внутрішнього вуха та оцінити зміни в структурі тканин, дослідити кістки черепа, судини та ін.
Комп’ютерна томографія широко застосовується для обстеження пацієнтів з отолігчними проблемами. Холестеатома є рідкою патологією, але демонструє характерну на КТ, що дає змогу рентгенологу виявити проблему, а клініцисту – встановити діагноз та призначити відповідне лікування.
Також варто відзначити, що ступінь ураження кісткових структур, барабанної перетинки та інших тканин клінічно при огляді оцінити дуже важко. Комп’ютерна томографія дасть вичерпну інформацію про поточний процес.
Точна діагностика дуже важлива, адже лікування холестеатоми відрізняється від тактики ведення з іншими хворобами, які можуть викликати схожі симптоми.
Холестеатома може лікуватися різними шляхами. Основний метод – хірургічний, який полягає у видаленні утворення (накопиченої шкіри і сірки, кісти), усунення вогнища інфекції та збереження функції слуху у максимально можливому варіанті. В складних випадках може існувати потреба в реконструкції барабанної перетинки, слухових кісточок, що виконується навіть у декілька етапів зі значним інтервалом у часі.