Останнім часом лікарям доводиться все частіше працювати з болем. Пацієнти звертаються зі скаргами на нетиповий для них раніше біль, втомлюваність і апатію. Як мережа діагностичних центрів, ми також залучені до процесу обстеження цієї групи осіб, оскільки, пошук причини болю включає в себе використання різних методів досліджень, зокерма, УЗД, МРТ і КТ.
Проте, варто зазначити, що не завжди біль має безпосереднє джерело, яке можна візуалізувати на томограмах чи за допомогою ультразвуку, наприклад, як міжхребцеву килу чи зміни в судинах головного мозку. Існують стани, що розвиваються внаслідок неправильного способу життя, раніше перенесених хвороб (як віддалене ускладнення), стресу фізичного чи емоційного.
До таких діагнозів належить фіброміалгія – захворювання, яке характеризується поширеним, тривалим м’язово-скелетним болем, втомлюваністю, порушеннями сну, пам’яті тощо.
Дослідження показують, що фіброміалгія впливає на сприйняття болю вашим мозком та на реакцію спинного і головного мозку на больові і небольові сигнали.
Симптоми часто виникають вперше після події, яка безпосередньо вплинула на організм: травми, оперативного втручання, пологів, інфекційної хвороби, психологічного/фізичного стресу.
Серед пацієнтів більший відсоток складають жінки. Також помічено, що пацієнти з фіброміалгією часто скаржаться додатково на головний біль напруги, проблеми з скронево-нижньощелепним суглобом, мають синдром подразненого кишківника, схильні до депресії і тривожності.
Основні симптоми фіброміалгії
Умовно виділяють 3 ключові ознаки хвороби:
- біль, який розповсюджується по всьому тілу або великих його ділянках. Описується цей біль, як тупий, пекучий чи іншого характеру і такий, що турбує не менше трьох місяців. Біль вважається широко розповсюдженим, коли поширюється на обидва боки тіла вище та нижче талії;
- “фіброзний туман” – когнітивні розлади, що впливають на здатність концентруватися, уважність, погіршують розумову активність;
- втомлюваність. Фіброміалгія може протікати паралельно з синдромом хронічної втоми, про який ми говорили у попередній статті, та підсилювати симптоми. Ви можете спати достатній проміжок часу, але прокидатися потім “розбитими”. Також значні порушення сну спостерігаються через біль.
Крім основних симптомів, фіброміалгія характеризується ще й наступними:
- головний біль різних типів та мігрені;
- підвищена чутливість до болю загалом. При незначному фізичному впливові, наприклад, ударі об стіл, ви можете відчувати біль набагато довше та гостріше, ніж зазвичай. Подібні стани визначаються поняттями гіпералгезія – надмірна чутливість до болю та аллодінія – відчуття болю від того, що не має викликати її (дотик);
- скутість в м’язах, особливо, коли ви довго перебували в одному положенні. Рухи можуть викликати судоми, спазми м’язів тощо;
- синдром подразненого кишківника;
- розлади травлення, здуття живота, біль у шлунку;
- депресія і тривожність;
- інтерстиціальний цистит або ж синдром болючого сечового міхура;
- хвороби скронево-нижньощелепного суглобу;
- синдром постуральної ортостатичної тахікардії (прискорення серцебиття на більше, ніж 30 уд/хв при зміні положення тіла – вертикалізації);
- у жінок – надзвичайно болючий перебіг менструації.
Фіброміалгія негативно впливає на самопочуття людини, а також порушує його нормальну життєдіяльність, провокуючи проблеми зі сном, розумовою діяльністю, концентрацією тощо.
Діагностика та лікування фіброміалгії
Якщо вас турбує постійний біль, котрий заважає жити, ви помічаєте погіршення загального стану, варто обов’язково звернутися до сімейного лікаря. Він визначить потрібні методи діагностики та лікування.
Зазначимо, що немає досліджень, які б чітко вказували на наявність фіброміалгії. Перш, ніж визначитися з діагнозом, лікар вас може скерувати на окремі лабораторні дослідження, інструментальну діагностику. Це робиться з метою виключення патологій інших систем і органів: захворювань ендокринної системи, серцево-судинної, ШКТ, опорно-рухового апарату, онкологічних патологій та ін.
Потреба в обстеженні пояснюється дуже легко – схожістю симптоматики у багатьох хвороб. Наприклад, ревматоїдний артрит викликає також біль та набряк суглобів, розсіяний склероз може бути причиною проблем з м’язами та руховою функцією, синдром хронічної втоми характеризується перманентною втомлюваністю. Таких прикладів досить багато.
Тому не нехтуйте рекомендаціями лікаря і відповідально поставтеся до обстеження.
Фіброміалгія буде встановлена, якщо є відповідність наступним критеріям:
- ви відчуваєте сильний біль у 3-6 різних областях тіла або помірний, легкий біль у 6-7 ділянках;
- ваші симптоми тривають більше 3 міс та нікуди не зникають;
- інших причин болю не встановлено за результатами лабораторних, інструментальних досліджень.
Лікування фіброміалгії полягає в полегшенні стану та боротьбі із симптомами. В деяких випадках до лікування залучаються лікарі вузьких спеціалізацій: невролог, ревматолог, психолог, гастроентеролог чи інші за потреби. Підбір терапії відбувається винятково індивідуально.
Медикаментозна підтримка може включати в себе прийом знеболювальних препаратів різних фармакологічних груп – від звичайного парацетамолу до рецептурних ліків. Також за необхідністю призначають антидепресанти, які не лише мають розслаблювальну та заспокійливу дію, як ми звикли думати, а й є ефективними у боротьбі з болем. Седативні (снодійні), міорелаксанти, нейролептики, протисудомні препарати призначаються, виходячи із конкретної ситуації за наявності медичних показань.
Також сучасна практика передбачає ефективні немедикаментозні методи лікування фіброміалгії: плавання, заняття йогою, індивідуальні заняття з реабілітологом та фізичним терапевтом, когнітивно-поведінкова терапія, психотерапія, використання методів релаксації тощо.