Продовжуємо говорити про пухлини головного мозку. Ми вже розглядали найпоширеніші типи доброякісних утворень ГМ. Варто також бути проінформованими і стосовно злоякісних пухлин, які несуть пряму загрозу життю, можуть виникати раптово і стрімко рости.
Більшість злоякісних пухлин є вторинними раками, що означає, що вони виникли в іншій частині тіла та поширилися на мозок. Первинні пухлини головного мозку – це ті, що виникли в мозку.
Найбільш розповсюджені типи злоякісних пухлин головного мозку
Гліоми є найпоширенішим типом пухлин мозку у дорослих, на них припадає 78% злоякісних пухлин мозку. Вони виникають із опорних клітин мозку. Ці клітини поділяються на астроцити, епендимальні клітини та олігодендрогліальні клітини (або оліго). До гліальних пухлин належать::
Астроцитоми є найпоширенішою гліомою, що становить близько 50% всіх первинних пухлин головного та спинного мозку. Астроцитоми розвиваються із зіркоподібних гліальних клітин, які називаються астроцитами, і є частиною опорної тканини мозку.
Вони можуть виникати в багатьох частинах мозку, але найчастіше в головному мозку. Астроцитоми можуть розвинутися у людей будь-якого віку, але вони частіше зустрічаються у дорослих, особливо у чоловіків середнього віку. Астроцитоми в основі мозку частіше зустрічаються у дітей або молодших людей і становлять більшість дитячих пухлин мозку. У дітей більшість цих пухлин вважаються низькодиференційованими, тоді як у дорослих більшість із них мають високий ступінь злоякісності.
Епендимоми виникають внаслідок неопластичної трансформації епендимальних клітин, що вистилають шлуночкову систему, і становлять 2-3% усіх пухлин головного мозку. Більшість із них чітко визначені, але деякі – ні.
Мультиформна гліобластома (GBM) є найбільш інвазивним типом гліальної пухлини. Ці пухлини мають тенденцію до швидкого росту, поширення на інші тканини та мають поганий прогноз. Вони можуть складатися з кількох різних видів клітин, таких як астроцити та олігодендроцити. GBM частіше зустрічається у людей віком від 50 до 70 років, і здебільшого – у чоловіків.
Медулобластоми зазвичай виникають в мозочку, найчастіше у дітей. Це пухлини високого ступеня злоякісності, але вони зазвичай реагують на променеву та хіміотерапію.
Олігодендрогліоми утворюються з клітин, які виробляють мієлін, що є так званою ізоляцією проводки мозку.
Симптоми
Симптоми відрізняються залежно від розташування пухлини мозку, розміру, впливу на суміжні ділянки, але наступні ознаки можуть бути характерними для різних типів пухлин мозку:
- Головні болі , які можуть бути сильнішими вранці або пробуджувати пацієнта вночі
- Судоми або конвульсії
- Труднощі мислення, мовлення або артикуляції
- Зміни особистості, поведінкові розлади
- Слабкість або параліч в одній частині або одній стороні тіла
- Втрата рівноваги або запаморочення
- Порушення функцї зору
- Зміни слуху
- Оніміння або поколювання обличчя
- Нудота або блювання , труднощі з ковтанням
- Сплутаність свідомості та дезорієнтація
Діагностика
Складні методи візуалізації можуть точно визначити пухлини мозку.
Діагностичні засоби включають комп’ютерну томографію (КТ або МСКТ) і магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Різновиди МРТ можуть допомогти хірургу спланувати резекцію пухлини на основі розташування нормальних нервових шляхів мозку. Інтраопераційна МРТ також використовується під час операції для проведення біопсії тканин і видалення пухлини. Магнітно-резонансна спектроскопія (МРС) використовується для дослідження хімічного профілю пухлини та визначення характеру уражень, які видно на МРТ. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-сканування) може допомогти виявити рецидиви пухлин головного мозку.
Іноді єдиним способом поставити остаточний діагноз пухлини мозку є біопсія. Нейрохірург виконує біопсію, а патологоанатом ставить остаточний діагноз, визначаючи доброякісність пухлини чи злоякісність лабораторним шляхом, і відповідним чином класифікуючи її.