Війна – наша реальність. В нових умовах ми зустрілися не тільки з явними, але і з прихованими ворогами, які шкодять нашому здоров’ю. Найперший – стрес.
З даним типу стресу більшості українців раніше мати справу не доводилося, за що дякуємо долі. Проте, зараз умови такі, що вимагають від кожного з нас інтенсивних фізичних і психологічних зусиль для стабілізації власного стану.
Що таке стрес?
Стрес – природна реакція організму, зумовлена розумовою та фізичною напруженістю, яка є потенційно небезпечною для здоров’я. Якщо використовувати наукові терміни, відбувається активація взаємопов’язаних нейроендокринних ланцюгів.
Кожен спостерігає індивідуальні прояви – від безсоння, апатії до панічних атак. Навіть, якщо Ви знаходитеся у відносно спокійному регіоні, розум сприймає загрозу близькою. І коли хтось їде за кордон, стрес їде разом з ним, але в іншій формі.
Відомо, що стрес має два компоненти:
- об’єктивний або фізичний;
- суб’єктивний або психологічний. Даний компонент залежить від індивідуального сприйняття ситуації, контрольованості та передбачуваності. Якщо Ви можете передбачити стресовий фактор, готуєтесь до нього, це допомагає надалі керувати реакцією.
Стрес, викликаний війною, відрізняється від повсякденного, оскільки, здебільшого він перевищує нашу здатність адаптуватися та змінюватися.
Як явище, стрес є дуже складним ланцюгом реакцій, які починаються в коркових центрах головного мозку, продовжуються активацією шляхів та стимуляцією периферичної системи, симпатико-адреналово-мозкової осі, ендокринної системи (гіпоталамуса, гіпофіза, наднирників).
Наприклад, адреналін разом з іншими гормонами та нейропептидами напряму впливають на роботу серцево-судинної системи і метаболічні функції. Саме тому під час стресової ситуації Ви можете відчувати пришвидшене серцебиття, збільшення частоти дихання тощо.
Війна – процес тривалий та напружений. Як стресовий фактор, який не може бути усунений в короткі терміни, він продовжує впливати на нас фізично, морально, психологічно і психічно.
В цій ситуації ми можемо говорити про хронічний стрес, який в довготривалій перспективі викликає резистентність (нечутливість) окремого типу рецепторів. При цьому рівень медіаторів стресу залишається високим, що призводить до множинних ушкоджень органів, тканин.
Як впливає хронічний стрес на організм?
Науково доведено, що негативний вплив, який затягнувся у часі, викликає так звану стрес-залежну нейроендокринну дисрегуляцію, яка здатна напряму чи через функціональні ланцюги впливати на всі органи і тканини.
Стрес може діяти на:
- структуру головного мозку. Дослідження показали, що спостерігаються мікроскопічні зміни у визначених областях мозку. Війна належить до надзвичайно важких стресових факторів, що може призводити до депресивних розладів, когнітивних, поведінкових, емоційних дифункцій;
- імунну систему. Психологічний стрес може викликати гостру фазу реакції, пов’язану з інфекційними захворюваннями, підвищити рівень циркулюючих цитокінів (пам’ятаєте, при епідемії ковіду всі говорили про цитокіновий шторм?) та різних біомаркерів запалення.
До хвороб, розвиток яких пов’язаний зі стресом та запальними процесами належать, наприклад, діабет, рак, серцево-судинні захворювання, аутоімунні синдроми тощо.
Хронічний стрес має імунодепресивну дію, що придушує та сповільнює здатність організму ініціювати швидку та ефективну імунну реакцію на збудник; - всі органи та системи людського організму. З цього приводу є безліч наукових статей та публікацій від експертів. Ми зазначимо, що усім варто бути уважними до сигналів організму. Так, наприклад, тривалий розлад ШКТ, печія або біль в епігастрії можуть бути не результатом поганого харчування, а прямим наслідком стресу.
Безпосереднім наслідком може бути й ішемічна хвороба серця. Вона тривалий час вважалася психосоматичним захворюванням. Наразі стрес визнано одним із ключових факторів ризику розвитку ІХС.
Мігрені та головні болі також є наслідком стресу – коротко- чи довготривалого, різної інтенсивності. З цією проблемою зіткнулися близько 50-70% дорослих, які через порушення сну, страх та емоційний безлад скаржаться на перманентний головний біль.
Існують дані, що ендокринні захворювання також напряму пов’язані зі стресами. Наприклад, діабет. Під час дії фізичних чи психологічних стресорів змінюється потреба в інсуліні та провокує неконтрольовані перепади його рівня у крові; - психічне здоров’я. Вважається, що нещодавні або поточні життєві події грають провідну етіологічну роль у неврозах, формувальну роль у виникненні невротичної депресії, а також провокують шизофренічні епізоди.
Боротьба зі стресом насамперед полягає у виключенні впливу стресового фактору на організм. На жаль, ми знаходимось у стані війни і, відповідно, у постійному напруженні.
Якщо Ви не здатні самостійно контролювати свій стан, слід звернутися до спеціаліста, який допоможе підібрати найкращу терапію – фізичну, трудову, медикаментозну тощо. Про це ми поговоримо наступного разу.
Бережіть себе!