Захворювання печінки практично ніколи не проявляються болем, тому часто виявляються пізно. Можливість обстеження за допомогою ультразвукового сканування дає шанс діагностувати хворобу на ранніх стадіях. Безпечне та безболісне УЗД печінки проводиться пацієнтам будь-якого віку, а отримані результати відображають картину стану органа.
Показання до процедури
Завдяки своїй доступності УЗД печінки входить до комплексу обстеження органів черевної порожнини під час диспансерних оглядів та за численними показаннями:
- травми живота
- збільшені розміри печінки
- захворювання органів травної системи
- паразитарні інвазії
- жовтяниця
- підвищені показники ферментів печінки у біохімічних аналізах
- болі у правому підребер’ї
- прийом гепатотоксичних препаратів
- вірусний гепатит
- підозра на абсцес печінки
- метаболічний синдром
- динамічне спостереження
Інформативність методу дозволяє швидко поставити діагноз і визначити тактику лікування. Під контролем УЗД також проводять пункційну біопсію для гістологічного аналізу.
Норма і патологія
У нормі печінка дорослої людини має рівні краї, однорідну структуру та такі розміри (з варіаціями залежно від конституції):
- ліва частка – до 7 см
- права частка – до 12,5 см
- ширина загальної жовчної протоки – 6–8 мм
- діаметр портальної вени – близько 13 мм
Також вказується розташування печінки, напрям її зміщення чи здавлення.
Патологічні зміни мають іншу щільність і по-іншому відбивають ультразвуковий сигнал. Це дозволяє візуалізувати метастази, кальцинати, кістозні утворення, гемангіоми, ознаки портальної гіпертензії, скупчення паразитів (наприклад, при ехінококозі).
Рівномірна зернистість структури може свідчити про жирове переродження печінки («біла печінка»). При гепатиті, фіброзі, цирозі ехоструктура також специфічно змінена.
У пацієнтів із тяжким ожирінням добре візуалізувати печінку за допомогою УЗД вдається не завжди, оскільки значний жировий шар гасить сигнал датчика.
Процедура обстеження
УЗД печінки за екстреними показаннями проводиться без підготовки.
При плановому обстеженні за 2–3 дні рекомендується дотримуватися дієти або приймати препарати, що зменшують газоутворення у кишечнику. На цей час слід виключити сирі овочі, чорний хліб, молоко, випічку, солодощі. При стійких запорах може бути проведена очисна клізма.
Зазвичай УЗД проводять натще, пацієнт перебуває у положенні лежачи.
У комплексі з іншими методами лікар отримує об’єктивну картину стану пацієнта.
Висновок
Печінка – орган, здатний до самовідновлення. Вчасна діагностика, правильне лікування, зміна способу життя та дієта можуть сприяти її оздоровленню.