Втрата маси тіла зазвичай асоціюється зі зміною харчування або підвищеною фізичною активністю.
Проте швидке схуднення без очевидної причини може бути важливим клінічним симптомом, який потребує уваги лікаря.
Медично значущою вважається втрата понад 5% маси тіла протягом 6–12 місяців
без навмисних змін способу життя. Такий симптом може бути раннім проявом різних захворювань —
від ендокринних порушень до онкологічних процесів.
Можливі причини безпідставної втрати ваги
Ендокринні порушення
Зміни гормонального балансу можуть суттєво впливати на обмін речовин. Найчастіші причини:
- гіпертиреоз (підвищена функція щитоподібної залози);
- цукровий діабет;
- патологія надниркових залоз.
При цих станах організм витрачає енергію швидше, ніж вона надходить із їжею.
Захворювання шлунково-кишкового тракту
Порушення травлення або всмоктування поживних речовин також можуть призводити до втрати маси тіла:
- хронічні запальні захворювання кишечника;
- синдром мальабсорбції;
- хронічний панкреатит;
- виразкова хвороба;
- новоутворення органів травної системи.
Онкологічні захворювання
Незрозуміла втрата ваги може бути одним із ранніх симптомів злоякісних пухлин.
Пухлинні процеси часто супроводжуються змінами метаболізму, зниженням апетиту та системною запальною реакцією організму.
Хронічні інфекції
Тривалі інфекційні процеси можуть спричиняти поступове виснаження організму. Приклади:
- туберкульоз;
- хронічні бактеріальні інфекції;
- деякі вірусні захворювання.
Неврологічні та психоемоційні фактори
Порушення психоемоційного стану також можуть впливати на масу тіла. Можливі причини:
- депресія;
- тривалий стрес;
- тривожні розлади;
- когнітивні порушення.
Системні та аутоімунні захворювання
Хронічні запальні процеси при аутоімунних захворюваннях можуть призводити до втрати ваги
через підвищені енергетичні витрати організму.
Діагностика: які методи допомагають знайти причину
Лабораторні аналізи крові
Базові лабораторні дослідження дозволяють оцінити загальний стан організму та виявити можливі порушення:
- виявлення анемії або запального процесу;
- оцінка функції печінки та нирок;
- визначення рівня глюкози;
- оцінка білкового обміну;
- виявлення ознак інфекції.
Також можуть проводитися гормональні дослідження, зокрема для оцінки функції щитоподібної залози.
Ультразвукове дослідження (УЗД)
Метод дозволяє:
- оцінити стан печінки, підшлункової залози, жовчного міхура;
- виявити структурні зміни органів;
- визначити наявність новоутворень;
- оцінити стан лімфатичних вузлів.
Комп’ютерна томографія (КТ)
Основні завдання методу:
- виявлення пухлинних процесів;
- оцінка стану органів грудної та черевної порожнини;
- пошук прихованих інфекційних або запальних процесів;
- оцінка лімфатичних вузлів.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Метод дозволяє:
- дослідити органи черевної порожнини та малого таза;
- оцінити стан головного мозку при неврологічних симптомах;
- уточнити характер виявлених утворень;
- оцінити поширеність патологічного процесу.
Ендоскопічні дослідження
До них належать:
- Гастроскопія — огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки;
- Колоноскопія — дослідження товстого кишечника.
Основні завдання ендоскопії:
- виявлення запальних змін слизової оболонки;
- діагностика виразок;
- виявлення новоутворень;
- проведення біопсії для гістологічного аналізу.
«Червоні прапорці»: симптоми, які потребують негайного звернення до лікаря
Особливої уваги потребує ситуація, коли втрата маси тіла супроводжується іншими симптомами. До тривожних ознак належать:
- постійна слабкість або виснаження;
- тривала підвищена температура;
- нічна пітливість;
- біль у животі або кістках;
- порушення ковтання;
- тривалий кашель;
- кров у калі або зміни характеру випорожнень;
- збільшення лімфатичних вузлів.
У таких випадках необхідно якомога швидше звернутися до лікаря та пройти обстеження.