Артрит — одна з найпоширеніших причин болю, обмеження активності та втрати якості життя у дорослих
Пацієнти з артритом часто нерішуче ставляться до фізичної активності через страх “стерти” суглоби або погіршити запалення.
Однак сучасні наукові дані доводять: правильний, підібраний рух — один із ключових елементів лікування артриту, на рівні з медикаментами, фізіотерапією та контролем факторів ризику.
Рух і артрит: що каже наука
Чому рух корисний для суглобів
Суглобовий хрящ не має власної системи кровообігу. Його живлення відбувається за принципом “насоса”:
- під час руху хрящ стискається
- міжклітинна рідина витискається
- після розвантаження хрящ вбирає назад поживні речовини
Коли людина не рухається:
- живлення хряща погіршується
- він швидше деградує
- суглоб стає менш стійким
- м’язи слабшають і перестають захищати суглоб
Тому гіподинамія шкодить суглобам більше, ніж рух.
Науково доведені переваги регулярної активності при артриті
Дослідження показують, що регулярні, дозовані фізичні навантаження:
- ✔ зменшують біль і запалення
- ✔ покращують рухливість і амплітуду рухів
- ✔ зміцнюють м’язовий корсет, зменшуючи навантаження на суглоб
- ✔ покращують функцію суглобового хряща
- ✔ зменшують ризик загострень
- ✔ допомагають контролювати вагу
- ✔ покращують сон, настрій та самопочуття
Всесвітня організація охорони здоров’я та Європейська ліга проти ревматизму (EULAR) включають рух у стандарти лікування артритів.
Коли рух може нашкодити
Активність приносить користь, якщо вона:
- підібрана з урахуванням діагнозу
- поступова
- регулярна
- не викликає травмування або перевантаження
Рух може бути шкідливим у випадках:
- тренування під час гострого запалення
- різке збільшення навантаження
- вправи з неправильною технікою
- надмірне осьове навантаження (стрибки, біг при ожирінні, важка атлетика)
- ігнорування сигналів погіршення
Тривожні симптоми:
- різке збільшення набряку суглобів
- сильна біль під час або після навантаження
- блокування суглоба
- поява нової неврологічної симптоматики
При таких ознаках необхідно пройти обстеження.
Що можна і що рекомендують лікарі при артриті
Найбільш корисні види руху
- Плавання та аквафітнес — мінімальне навантаження на суглоби
- Ходьба — найпростіший і природний спосіб підтримки активності
- Велотренажер або велосипед
- Силові вправи з невеликою вагою або еспандером
- Пілатес, йога, стречинг
- Вправи на стабілізацію та зміцнення м’язів
Кому обов’язково потрібно пройти діагностику перед початком тренувань
- людям з болем у суглобах більше 6 тижнів
- при набряках, почервонінні, деформаціях
- при підозрі на ревматоїдний або інший системний артрит
- після травм
- якщо біль зберігається навіть у спокої
- при різкому погіршенні рухливості
Методи діагностики при артриті
Для правильного вибору лікування і допустимого рівня фізичної активності лікар повинен оцінити:
- чи є запалення суглоба
- чи почалися структурні зміни (хрящ, кістка, зв’язки)
- яка форма артриту має місце (аутоімунний, дегенеративний, реактивний тощо)
Діагностика включає лабораторні аналізи, інструментальні методи та клінічний огляд.
1. Лабораторні аналізи
Загальний аналіз крові (ЗАК)
Допомагає оцінити:
- наявність запалення
- анемію
- інші системні зміни
ШОЕ та С-реактивний білок (СРБ)
Основні маркери активного запалення.
Ревматоїдний фактор (РФ)
Імунологічний маркер ревматоїдного артриту.
ACPA (анти-ЦЦП, антицитрулінові антитіла)
Найбільш специфічний аналіз для ревматоїдного артриту. Позитивний результат часто означає більш активний перебіг та ризик ураження суглобів.
Антинуклеарні антитіла (ANA)
Застосовують для диференціальної діагностики при системних автоімунних захворюваннях.
Сечова кислота
Важлива при підозрі на подагру.
2. Інструментальна діагностика
УЗД суглобів
Сьогодні один з найточніших та найзручніших методів ранньої діагностики артриту.
Може визначати:
- наявність та ступінь синовіту
- наявність рідини (випоту)
- ерозії кісток
- стан хряща
- гіперваскуляризацію (за допомогою доплера)
УЗД дозволяє оцінити активність запалення в реальному часі і контролювати ефективність лікування.
МРТ суглобів
Найбільш інформативний метод для ранніх стадій.
Показує:
- початкові ерозії
- набряк кісткового мозку (остеїт)
- стан хряща
- зв’язки та м’які тканини
- невеликі випоти
МРТ часто застосовують, якщо:
- аналізи суперечливі
- симптоми є, а рентген ще нічого не показує
- потрібно оцінити кількість активних вогнищ
Рентген
Класичний і доступний метод, який добре працює для оцінки:
- втрати суглобової щілини
- деформацій
- остеофітів
- більш запущених змін
Менш чутливий на ранніх етапах.
КТ (комп’ютерна томографія)
Рідше використовується через радіаційне навантаження, але дуже точна у виявленні:
- кісткових дефектів
- мікроерозій
- посттравматичних ушкоджень
3. Клінічний огляд
Лікар оцінює:
- характер та інтенсивність болю
- наявність набряку та почервоніння
- пасивний та активний діапазон рухів
- стан м’язів, зв’язок
- постуральні особливості (зміни ходи, постави)
Оцінка проводиться як у спокої, так і під час руху — саме так можна визначити, які навантаження дозволені.
Які діагнози можуть бути встановлені
- ревматоїдний артрит
- псоріатичний артрит
- подагричний артрит
- реактивний артрит
- остеоартроз
- посттравматичні артрити
- неспецифічні синовіти
- бурсити та тендовагініти
Від точного діагнозу залежить підбір:
- ліків
- фізіотерапії
- рівня фізичних навантажень
- заходів профілактики загострень
Фізична активність при артриті
Фізична активність не тільки не шкодить при артриті, а є однією з найважливіших складових успішного лікування.
Рух:
- зменшує біль
- покращує стан хряща
- зміцнює м’язи
- уповільнює прогресування хвороби
- покращує якість життя
Важливо лише:
- пройти грамотну діагностику
- підібрати навантаження з лікарем або реабілітологом
- уникати тренувань під час загострень
Правильний рух — це лікування, а не ризик.