Простатит – запалення передміхурової залози, що супроводжується її набряком, неприємними, больовими відчуттями, порушенням сечовипускання. Простатит може викликати біль в паховій ділянці, області малого тазу і статевих органів.
В окремих випадках хвороба є наслідком бактеріальної інфекції.
Умовно простатит поділяють на хронічний (той, що триває протягом місяців, а симптоми то вщухають, то проявляються) і гострий (раптовий епізод з яскраво вираженою симптоматикою, що потребує негайного лікування).
Види простатиту
Зазвичай виділяють наступні різновиди простатиту:
- безсимптомний запальний простатит. У цьому випадку спостерігається запалення передміхурової залози без додаткових проявів;
- гострий бактеріальний простатит. Характеризується раптовими інтенсивними симптомами;
- хронічний бактеріальний простатит. Поточна або рецидивуюча інфекція, що має помірно виражені прояви, які можуть тимчасово взагалі не турбувати пацієнта;
- хронічний простатит та синдром тазового болю. Не пов’язаний з бактеріальною інфекцією, проте, відрізняється болем в області малого тазу і рецидивами проблем з сечовидільною системою.
Симптоми гострого простатиту
Гострий простатит може виникати раптово і мати досить виражені симптоми. Інколи цей стан є доволі небезпечним. Тому рекомендуємо завжди звертатись до лікаря, якщо маєте наступні скарги:
- різкий, сильний біль в нижній частині живота, в області калитки, ануса, тягнучий чи гострий біль в попереку;
- проблеми з дефекацією;
- болюче сечовипускання, часті поклики до туалету (особливо вночі), переривання процесу “стоп-старт”, гостра, неконтрольована потреба в сечовипусканні;
- присутність крові у сечі;
- гостра затримка сечі – накопичення сечі у сечовому міхурі, що потребує негайної медичної допомоги;
- больові відчуття при еякуляції;
- незадовільне самопочуття, підвищення температури тіла.
Гострий простатит лікується антибіотиками протягом 2-4 тижнів. Коли стан пацієнта тяжкий, є затримка мочі, потрібна госпіталізація.
Симптоми хронічного простатиту
Хронічною вважають цю хворобу, якщо вона триває 3 місяці і більше. Процес може супроводжуватися одним чи кількома симптомами з наведених нижче:
- біль в нижній частині спини, нижній області живота, в зоні статевих органів;
- проблеми з сечовипусканням: часті поклики, біль в процесі, нестабільність струменя, нічні багаточисельні візити до туалету;
- еректильна дисфункція, біль при еякуляції чи біль в тазовій області після статевого акту;
- збільшення розмірів передміхурової залози, що встановлено при ректальному огляді чи за результатами УЗД.
Лікування хронічного простатиту передбачає попередження виникнення нових симптомів та боротьбу з наявними. За потреби можуть призначатися протизапальні, знеболювальні препарати, альфа-блокатори, які здатні розслабити м’язи передміхурової залози чи основи сечового міхура, антибіотики та ін.
Діагностика простатиту
Насамперед ви маєте звернутися до сімейного лікаря та повідомити про наявність скарг і погіршення самопочуття. Якщо він запідозрить простатит, то скерує на консультацію до уролога бао ж призначить відповідне обстеження перед візитом до вузького спеціаліста.
Під час консультації у уролога виконується пальцевий ректальний огляд, за потреби – виконується масаж простати із забором секрету простати для майбутнього лабораторного дослідження.
Для підтвердження діагнозу може також виконуватися УЗД передміхурової залози трансабдомінально або трансректально.
Якщо інформації недостатньо або ж є ознаки більш складного діагнозу, необхідно буде виконати додаткові дослідження, які допоможуть візуалізувати зміни в передміхуровій залозі, сечостатевій системі, органах черевної порожнини і малого тазу.
Серед найбільш інформативних методів відзначають магнітно-резонансну томографію, яка здатна виявити найдрібніші утворення та аномалії. Адже симптоми простатиту можуть бути притаманні й іншим патологіям.
Ніколи не зволікайте з візитом до лікаря, оскільки, крім погіршення загального стану, можна пропустити прогресування і трансформацію процесу у більш серйозний.