Травми хребта – поширений тип пошкоджень різних ступенів тяжкості. Наслідки та прогнози можуть полягати як в безсимптомному перебігові, тимчасовій неврологічній дисфункції, так і у вогнищевому дефіциті, інвалідності.
Основними причинами виникнення травм хребта є: дорожньо-транспортні пригоди, екстремальні види спорту, нехтування правилами безпеки при туристичних походах, виконанні фізичної роботи, роботи на висоті, дайвінгу, удари тупими предметами тощо.
Для діагностики та лікування травм хребта візуалізація відіграє чи не найважливішу роль. Далі разом з лікарем-рентгенологом Будяк Антоніною Михайлівною (МДЦ Експерт м. Суми) ми з’ясуємо, які види променевої діагностики використовуються при травмах визначених типів, які можливості у даних методів візуалізації.
Класифікація спінальної травми
Залежно від характеру ураження, травми хребта та спинного мозку умовно поділяють на:
- перелом тіла хребця. Залежно від локалізації, буде спостерігатись і різна клінічна картина. Наприклад, при переломі шийних хребців положення голови буде вимушеним. При переломах хребців грудного чи поперекового відділів буде спостерігатися виражений больовий синдром при рухах, гострий біль при натисканні на пошкоджену ділянку, інколи – проблеми з випорожненнями, сечовиділенням, втрата чутливості у нижніх кінцівках тощо.
Переломи тіла хребців, в свою чергу, поділяються на: лінійні, уламкові (осколкові), компресійні, компресійно-осколкові. Якщо уражено лише один хребець, перелом називається ізольованим, якщо кілька – множинним; - перелом дуг хребця. Найбільш характерний для шийного відділу хребта (ШВХ). Відзначається яскравою неврологічною симптоматикою, оскільки, впливає на суміжні нервові структури;
- перелом відростків хребта – досить поширені травми, які супроводжуються також вираженою неврологічною клінічною картиною. Здебільшого пацієнти скаржаться на виражений біль у спині, який набуває інтенсивності при рухах, повороті корпусу чи підйомі ніг у положенні лежачи.
При значних травмах може визначатися втрата свідомості, вимушене положення голови (для пошкодження у шийному відділі) чи корпуса (при травмі поперекового відділу хребта); - вивихи хребців. Зазначений тип травми притаманний ШВХ. Не супроводжується переломом, тільки зміщенням. Пошкодження викликає різкий біль при повороті голови, утримання її у певному положенні, надмірна напруженість в шийних м’язах;
- переломовивих хребців є дуже небезпечним видом травми, оскільки, комбінація вивихів з переломом може призвести до пошкодження спинного мозку;
- травми міжхребцевих дисків можуть виникати внаслідок прямих та непрямих пошкоджень хребта. Також часто є супутнім пошкодженням при вивихах чи переломах хребців, компресійній травмі. Симптоматика буде залежати від локалізації травми;
- пошкодження зв’язкового апарату. Сюди належать розтягнення, розриви зв’язкових сполучень без ураження кісткових структур. Подібні травми супроводжуються болем, запальними процесами, набряком, часто – крововиливами, обмеженням рухливості тощо;
- ускладненні пошкодження хребта є доволі складним станом, адже передбачають травматизацію хребця, корінців, спинного мозку.
Розрізняють наступні види закритих травм хребта: струс, забій, здавлення спинного мозку. Залежно від встановленого типу, може спостерігатися тимчасове, часткове порушення/втрата провідності спинного мозку, можливий забій, пошкодження уламками, розрив тощо.
Візуалізація травми хребта та спинного мозку
Без використання методів візуалізації встановити тип пошкодження і ступінь ураження, керуючись лише клінічною картиною, малоймовірно.
Метою виконання діагностики при спінальній травмі є:
- виявлення травматичної аномалії та класифікація ураження;
- оцінка тяжкості пошкодження, потенційної нестабільності хребта чи порушення стабільності, неврологічних уражень чи їх відсутність;
- аналіз стану спинного мозку та навколишніх структур (тут золотим стандартом є МРТ).
Поширеним питанням у пацієнтів є: коли потрібно виконувати КТ, а коли – МРТ? Та чим це пояснюється?
Первинним методом візуалізації вважається комп’ютерна томографія (рентгенологічна діагностика). Проте, КТ інколи не дає вичерпної інформації стосовно характеру травми, пошкодження спинного мозку, що потребує виконання додатково і МРТ. В таких випадках магнітно-резонансна томографія може слугувати первинним методом діагностики.
КТ при травмах хребта
Комп’ютерна томографія при спінальній травмі дає нам зрозуміти, яка локалізація та поширеність пошкодження, оцінити ступінь травмування кісткових структур. Крім того, КТ є доцільною в гострому та підгострому періодах, коли використовуються певні методи фіксації хребта у пацієнтів, що може викликати появу артефактів при проведенні МРТ.
При травмах шийного відділу хребта, які часто супроводжуються супутніми ушкодженнями та високим ризиком пошкодження, існують прямі показання для КТ.
Гарно себе зарекомендувала МСКТ також для діагностики травм грудного та поперекового відділів хребта. При скануванні також можуть визначатися і пошкодження внутрішніх органів, як при тупих травмах.
Дуже часто тяжкі травми супроводжуються і порушеннями структури, функції судин. В такому випадку, рекомендовано виконання КТ-ангіографії для оцінки стану артерій, виключення тромбоемболії тощо.
Враховуючи усі переваги КТ, мусимо зазначити, що даний тип діагностики не дає інформацію про стан спинного мозку, зв’язок, наявність гострої епідуральної гематоми.
МРТ при травмі хребта
МРТ необхідна для оцінки пошкодження зв’язок, м’язів, спинного мозку, міжхребцевих дисків, нервових структур. МРТ є найінформативнішою для класифікації вибухового перелому хребта, отримання даних про стан заднього зв’язкового комплексу, що дає змогу встановити показання для хірургічного втручання.
Для пацієнтів з політравмою виконується, в першу чергу, КТ всього тіла. МРТ хребта, в даному випадку, має вторинне значення, якщо порівнювати з загальним клінічним статусом пацієнта.
Магнітно-резонансна томографія допомагає розв’язувати питання стосовно тактики лікування пацієнтів, у яких клінічна картина значно відрізняється від рентгенологічної. При цьому може зберігатися стійкість до медикаментозної терапії, виражена симптоматика. Такий стан вимагає уточнення, адже, наприклад, набряк спинного мозку діагностується тільки за допомогою МРТ.
При травмі спинного мозку без рентгенологічних аномалій МРТ є єдиним методом візуалізації, який може визначити наявність інтрамедулярних та екстрамедулярних патологій, відсутність нейровізуалізаційних аномалій.
МРТ та КТ допомагають визначити тип перелому хребців (компресійний чи вибуховий). Про них ми поговоримо наступного разу.
Лікування травм хребта різного характеру та ступеню може передбачати медикаментозну терапію, хірургічні втручання, фізичну реабілітацію тощо. На підставі отриманих результатів досліджень Ваш лікар визначиться з тактикою ведення.
Зі свого боку, зауважимо, що травми хребта часто можна уникнути, дотримуючись правил безпеки та бувши обережним. Заздалегідь оцінюйте ризики своїх дій і залишайтеся здоровими!