Хронічна венозна недостатність – порушення венозного кровотоку, яке інколи викликає дискомфорт у нижніх кінцівках, набряки та зміни на поверхні шкіри.
Постфлебітичний синдром (посттромботичний синдром) – симптоматична хронічна венозна недостатність, яка є наслідком перенесеного тромбозу глибоких вен (ТГВ). Причинами хронічної венозної недостатності є порушення, що призводять до венозної гіпертензії, зазвичай через пошкодження судин чи недостатність венозних клапанів, як і відбувається після ТГВ.
Діагноз встановлюється на підставі анамнезу, огляду, а також після проведення ультразвукового дуплексного сканування вен (УЗД доплерографії судин нижніх кінцівок).
Лікування полягає у використанні компресійної білизни, корекції способу життя, попередній терапії тромбозу глибоких вен, рідко – у хірургічному втручанні.
Постфлебітичний синдром розвивається у 20-50% пацієнтів з тромбозом глибоких вен протягом 1-2 років після гострого епізоду ТГВ.
Причини виникнення посттромботичного синдрому
Відтік крові з нижніх кінцівок залежить від скорочення литкових м’язів для виштовхування крові. Хронічна венозна недостатність виникає через обструкцію вен (наприклад, ТГВ), венозної клапанної недостатності чи зниження скорочення м’язів через нерухомість, зменшення прямого венозного потоку та підвищення тиску у венах (венозна гіпертензія). Тривала венозна гіпертензія викликає набряк тканин, запалення, гіпоксію та інші симптоми.
Найбільш вагомим фактором ризику виникнення хронічної венозної недостатності є тромбоз глибоких вен.
Проте, окремі групи осіб також мають підвищені шанси розвитку хвороби. Серед них:
- жінки;
- люди похилого віку;
- пацієнти з зайвою масою тіла;
- вагітні;
- робітники професій, які вимушені постійно сидіти чи стояти;
- прикуті до ліжка особи.
Постфлебітичний синдром представляє собою симптоматичну хронічну венозну недостатність, яка розвивається після ТГВ. Фактори ризику для пацієнтів з ТГВ включають також проксимальний тромбоз (той, що локалізується в підколінній чи стегновій вені), іпсілатеральний рецидивуючий ТГВ (виникає з того ж боку) та індекс маси тіла більший за 22.
Симптоми посттромботичного синдрому
Прояви виникають не у всіх пацієнтів після тромбозу глибоких вен і носять винятково індивідуальний характер.
Серед основних симптомів постфлебітичного синдрому виділяють:
- хронічний набряк кінцівок;
- хронічний (або із змінною інтенсивністю) біль;
- неспецифічний дискомфорт у кінцівках;
- дифузний біль;
- важкість в ногах, відчуття втоми, судоми;
- посттромботична пігментація шкіри (темні плями);
- сухість шкіри, інколи екзема;
- потемніння чи синюшність пальців кінцівок, кисті;
- своєрідне “затвердіння” шкіри;
- застійні виразки та ін.
Профілактика та лікування постфлебітичного синдрому полягає у компресії (панчохи, рукав тощо – залежно від зони ураження), контролі над болем (лікар призначає препарати індивідуально), прийняття певного положення для кінцівки під час сну/спокою, фізичні вправи і корекція маси тіла та ін.