Безпека цивільного населення – проблема, яка постає дуже гостро під час війни. В зонах активних бойових дій або ракетних обстрілів доступ до постраждалих громадян медичних та рятувальних служб може бути ускладнений або неможливий. Саме тому кожен з нас має знати правила самопомочі при різних типах поранень на травм, уміти їх класифікувати та адекватно поводитись – аби не нашкодити.
Ми зібрали кілька корисних порад від медиків та рятувальників, які можуть знадобитися у скрутний момент.
Типи поранень
Найпоширенішими видами травм, поранень серед цивільного населення вважаються удари, переломи, вогнепальні та осколкові.
Удар можна отримати внаслідок падіння з висоти, дії вибухової хвилі, стисненні чи ударові важкими предметами, наприклад, меблями чи плитами перекриття після вибуху.
Якщо предмет швидко рухався у напрямку потерпілого, великий шанс отримання не тільки забою, а й рани.
Рани після удару характеризуються своєю обширністю, неправильними формами, наявністю великої кількості змертвілих тканин та високим ризиком потрапляння інфекції.
Різані рани виникають після поранення гострими предметами. Не обов’язково це має бути холодна зброя. Так, наприклад, скло, яке розлітається внаслідок вибуху, викликає різану рану. Саме тому під час оголошення повітряної тривоги нас закликають знаходитися подалі від вікон, меблів із дзеркальними чи декоративно заскленими фасадами, картин тощо.
Різані рани небезпечні своєю глибиною та крововтратами, адже розсікається велика кількість судин. До прибуття медиків завдання постраждалого чи його близьких – зупинити кровотечу та забезпечити спокій пораненому.
Вогнепальні рани – кульові, осколкові, на жаль, стали реальністю для нас під час війни. Вони є дуже небезпечними та вимагають найшвидшого втручання кваліфікованих медиків.
При пораненні осколком ураження мають великі розміри, неправильні форми та супроводжуються значним пошкодженням м’яких тканин, кісткових структур, часто – внутрішніх органів. Осколкові поранення можуть також викликати ампутацію окремої частини тіла, що викликає складну кровотечу, яка має бути зупинена в найкоротші терміни.
Допомога при різних типах поранень в домашніх умовах та у сховищі
Перед тим, як надавати допомогу постраждалому, слід пам’ятати кілька простих правил:
- в умовах ведення бойових дій працює правило “один плюс один”. Тобто, якщо в певному місці вже хтось постраждав, то той, хто поспішає рятувати, також може постраждати. Саме тому насамперед переконайтеся, чи минула загроза повторного обстрілу, чи не звисають перекриття, арматура, чи не палає вогонь тощо, а потім прямуйте для проведення рятувальних дій;
- візьміть з собою відразу воду, антисептик та джгути (будь-які нееластичні матеріали, які можуть бути використані в якості джгута/турнікета), якщо це можливо;
- сповістіть про ситуацію служби порятунку або тих, хто поряд, постійно підтримуйте зв’язок голосом або телефоном, рацією тощо (якщо це можливо).
Самодопомога при пораненнях
Залежно від типу ураження, Ви маєте коригувати свої дії.
Дотримуйтесь вимог, перелічених нижче.
Допомога при пораненні
Передбачає наявність відкритої рани (будь-якого типу та ступеню складності) і необхідності якомога швидше зупинити кровотечу.
Для цього використовуємо джгут або його замінник (цупка тканина, ремені, стропи, турнікет):
- накладаємо вище рани;
- в жодному разі не накладайте джгут на суглоби!
- кров має зупинитися, а нижче накладання джгута – зникнути пульс;
- фіксуйте час проведення дій!
Наступний крок – забезпечити стерильність або ж максимально перешкодити потраплянню інфекції в рану.
Для цього обробляються спиртовим розчином, йодом, антисептиком винятково краї рани та прибираються видимі, доступні сторонні предмети. Рану в жодному разі не заливаємо спиртом, розчином, не обробляємо мазями та іншими речовинами! Достатньо накласти чисту тканину, ідеально – стерильну марлю.
В будь-якому разі, постраждалий потребує кваліфікованої медичної допомоги. Дочекайтеся її надання та сповістіть групу медиків про виконані раніше дії і їх хронологію.
Допомога при травмах
Якщо спостерігається забій, будь ласка, забезпечте спокій постраждалому, стягніть уражену ділянку пов’язкою, накладіть холод при можливості.
При вивихах та розтягненні слід прийняти знеболювальне та зафіксувати суглоби, іммобілізувати кінцівки у положенні вивиху.
При переломі має бути використана шина (навіть імпровізована) для іммобілізації уламків кісток, проведене знеболення та профілактика шоку, виходячи із ситуації. Рухати постраждалого варто вкрай обережно або ж взагалі не потрібно.
Якщо є підозра на травму будь-якого відділу хребта, забороняється транспортувати пацієнта самотужки. Слід лише припинити дію травмуючого фактору, наприклад, підняти предмет, який впав на постраждалого, впевнитися в безпеці. Не перекладайте дану особу, аби не викликати зміщення уламків хребта та ушкодження, як наслідок, спинного мозку.
При контузії, здавленні та струсу мозку слід забезпечити спокій постраждалому, переконатися, що він у свідомості, створити безпечні умови та дочекатися прибуття медиків.
Надалі ми розглядатимемо в статтях більш детально способи надання самодопомоги та допомоги постраждалим, аби Ви змогли потурбуватися про себе та тих, хто поруч.