Loading....

Хоч березень і присвячений темі раку нирки, ми хочемо звернути вашу увагу на інші захворювання нирок, які дуже поширені. Гострі інфекційні ураження, запальні процеси погіршують наш стан здоров’я та життєдіяльність суттєво.

Тому ми маємо розуміти, з чим маємо справу, щоб вчасно звернутися до лікаря за допомогою і запобігти ускладненням.
Сьогодні говоримо про пієлонефрит – інфекцію нирок, що може викликати набряк нирок та мати серйозні наслідки у перспективі.
Пієлонефрит може бути гострим та хронічним. Гостра форма передбачає одиничний випадок з високою вираженістю симптомів та різким, раптовим погіршенням стану. Хронічним стан вважається, коли епізоди періодично повторюються. Хронічний пієлонефрит притаманний особам з супутніми патологіями нирок і сечовивідних шляхів, а також дітям.

Що таке пієлонефрит?
Американська урологічна асоціація (American Urological Association) пропонує наступне визначення:
Пієлонефрит — це різновид інфекції сечовивідних шляхів, при якій уражаються одна або обидві нирки. Вони можуть бути інфіковані бактеріями або вірусами. Це може призвести до того, що люди почуваються дуже хворими, і це потребує лікування.

Виникати інфекція може в сечовому міхурі, уретрі, сечовивідних шляхах, а згодом поширюватися та вражати нирки. Якщо вчасно не розпочати лікування, бактерії мають змогу розповсюджуватися в організмі, потрапляти у кров та викликати небезпечні стани.

Симптоми пієлонефриту
Перші прояви хвороби можуть виникати протягом 1-2 діб після зараження. Зазвичай вони з’являються раптово та включають:

  • лихоманку з підвищенням температури вище 39 *С;
  • інтенсивний біль різного характеру у боці, пахові, животі, попереку;
  • болюче або пекуче сечовипускання, часті позиви (симптоми циститу);
  • наявність гнійних чи кров’яних домішок у сечі;
  • зміну кольору сечі, її каламутність;
  • неприємний, різкий запах сечі, схожий на рибний тощо.

На тлі різкого погіршення стану таож інколи спостерігаються додаткові симптоми:

  • озноб і тремтіння;
  • пітливість;
  • млявість і відчуття втоми;
  • загальна слабкість;
  • сплутаність свідомості, надмірна сонливість та ін.

Якщо ви помічаєте у себе чи близьких ознаки хвороби, негайно зверніться до лікаря за допомогою.

Причини розвитку пієлонефриту
Пієлонефрит починається з інфекції нижніх сечовивідних шляхів. Збудником дуже часто є кишкова паличка, яка потрапляє до уретри, або ж інші бактерії, які знаходяться у кишківнику.
Спочатку розвивається цистит, який може ускладнюватися за відсутності лікування. Цистит зустрічається у 1-3% дорослих жінок на рік. Якщо інфекція продовжується до нирок, це може спричинити інфекцію нирок.
Більша ймовірність отримати інфекцію нирок, якщо у вас часті інфекції сечового міхура або структурні проблеми в сечовивідних шляхах.

У нормі сеча тече тільки в одному напрямку — від нирок до сечового міхура. Якщо потік сечі заблокований або тече в зворотному напрямку, можуть виникнути інфекції. Відтік сечі може бути заблокований багатьма факторами, зокрема:

  • каменями в нирках ,
  • пухлинами всередині або/та поза сечовивідних шляхів
  • структурними проблемами сечовивідних шляхів.

Люди з діабетом або слабкою імунною системою мають високий ризик інфікування. Вагітних жінок із ІСШ має якомога швидше оглянути лікар і почати лікування. Інфекція нирок у вагітної жінки може бути дуже серйозною.

Діагностика та лікування пієлонефриту
Для ефективного лікування будь-якої хвороби потрібна якісна, результативна діагностика. При підозрі на пієлонефрит чи інше інфекційне, запальне ураження сечовидільної системи, лікар може призначити:

  1. лабораторні аналізи сечі, крові. Зразок сечі досліджується на наявність бактерій-збудників, присутність білка, крові, гною тощо.
    Кров дасть інформацію щодо вашого загального стану і реакцію організму на інфекцію. Це допоможе лікарю підібрати терапію коректно;
  2. УЗД нирок. Ультразвукове дослідження нирок є первинним методом інструментального обстеження. Завдяки УЗД можна отримати дані стосовно розміру органів, наявності каменів, утворень, які здатні блокувати виведення сечі;
  3. КТ органів черевної порожнини та заочеревинного простору використовують для візуалізації стану тканин, органів в зоні сканування.
    Високу інформативність має дослідження, яке називається КТ-урографія. Використовується для оцінки сечовивідних шляхів. Сечовивідні шляхи включають нирки, сечовий міхур і трубки (сечоводи), які несуть сечу від нирок до сечового міхура.
    Ваш лікар може порекомендувати КТ-урографію, якщо у вас є ознаки та симптоми, такі як біль у боці чи спині або кров у сечі (гематурія), які можуть бути пов’язані з різноманітними ураженнями сечовивідних шляхів.

Урографія може бути корисною для діагностики захворювань сечовивідних шляхів, таких як:

  • Камені в нирках
  • Камені сечового міхура
  • Ускладнені інфекції
  • Пухлини або кісти
  • Рак
  • Структурні проблеми

4. Цистоуретрограма сечового міхура (VCUG) — це рентгенівське зображення сечового міхура та уретри, зроблене під час повного сечового міхура та під час сечовипускання. Використовується контрастний барвник. Цей тест може виявити проблеми з уретрою та сечовим міхуром.

Пієлонефрит потребує антибіотикотерапії. Навіть, якщо після кількох днів прийому препаратів ви відчуєте полегшення, курс необхідно завершити повністю. Також лікар може порекомендувати проведення повторних лабораторних чи інструментальних досліджень для контролю ефективності обраної терапії.

В складних випадках пієлонефриту або для паці

Here can be your custom HTML or Shortcode

This will close in 20 seconds