Біль в спині та головний біль – найпоширеніші скарги серед пацієнтів у віці від 25 років. Найдієвіший спосіб позбутися проблеми – пошук та ліквідація першопричини, джерела болю. І, на жаль, незалежно від віку та статі, наразі ми спостерігаємо ріст кількості виявлених міжхребцевих кил (гриж).
Здебільшого діагностується міжхребцева грижа (грижа хребта) поперекового відділу хребта, протрузії ПВХ, біля 20% припадає на грижі шийного відділу хребта (ШВХ), і дуже незначний відсоток займають кили грудного відділу хребта.
Що таке міжхребцева грижа?
Аби не вдаватися у подробиці анатомічної будови, можемо коротко визначити килу, як випинання внутрішнього м’якого вмісту міжхребцевого диска за межі його оболонки – фіброзного кільця, яке пошкоджується і розривається.
Кила може не проявлятися тривалий термін або розвиватися поступово, ускладнюючись.
Залежно від типу, ступеню важкості грижі стадіюють, як і більшість хвороб. Відповідно до цих даних й обирається подальша тактика лікування.
Стадії міжхребцевих гриж
Стадіювання відбувається після ретельної діагностики та візуалізації. Залежно від ступеню зміщення диска, розрізняють:
- протрузія – 1 стадія – зміщення диска відносно нормального положення без пошкодження фіброзного кільця. Протрузія може виникати внаслідок вікових дегенеративних змін, надмірного фізичного навантаження, надлишковій масі тіла, травматизації тощо.
Протрузії можуть супроводжуватися доволі вираженим больовим синдромом або ж мати прихований характер, якщо не здійснюється жодного впливу на нерви, розташовані поряд; - екструзія – 2 стадія. Супроводжується розривом стінок диска та незначним “видавленням” внутрішнього вмісту назовні.
Причинами виникнення екструзії залишаються все ті ж фактори: повна відсутність фізичної активності в житті людини або ж надмірні фізнавантаження, ожиріння, супутні захворювання, набуті та вроджені ураження, травми та ін;
- пролапс міжхребцевого диска – 3 стадія – витискання диска у міжхребцевий простір;
- секвестрація – 4 стадія – руйнування диска та можливе провалювання у канал хребта. Найсерйозніший стан, який може призвести навіть до паралічу.
Біль в спині при грижі хребта
Оскільки кила передбачає вихід пульпозного ядра в товщу диска або ж за межі його фіброзного кільця, це може супроводжуватися тиском, впливом на больові рецептори фіброзного кільця, поздовжню зв’язку тощо.
Якщо грижа протікає безсимптомно, то вона здебільшого є випадковою знахідкою під час МРТ чи КТ. Так, наприклад, в межах профілактичного КТ ОГК часто виявляється грижа Шморля (вертикальна кила) або ж м/х грижа грудного відділу хребта.
При наявності грижі пацієнти часто скаржаться на тупий біль в ураженій ділянці, інколи процес супроводжується запальними процесами, спазмуванням м’язів тощо.
Хребет поділяється на окремі відділи. Тому, залежно від локалізації, стадії та типу кили, відповідно, виникає і симптоматика.
Болі при грижі шийного відділу хребта
Якщо у вас німіє рука, мізинець, слабкі м’язи плеча, можливо, Вам слід запідозрити у себе килу шийного відділу хребта.
Найчастіше розташовується грижа ШВХ на межі хребців С6-С7. Це може супроводжуватися слабкістю м’язів трицепса, передпліччя. Ви можете відчувати оніміння чи поколювання задньої поверхні руки.
Також поширена локалізація – С5-С6. У цьому випадку можуть виникати неврологічні прояви: оніміння зовнішньої поверхні плеча, відчуття “мурашок” на шкірі у цій же області.
Якщо ж при грижі відбувається компресія хребцевих артерій, можуть виникати сильні головні болі, схожі на мігрені, пульсуюючі, однобічні, з нарощуванням інтенсивності при навантаженні, і навіть порушення когнітивних функцій.
Симптоми грижі грудного відділу хребта
Грудний відділ хребта найменш рухливий, тому кили у ньому формуються найрідше. Стосовно симптоматики – біль часто можна сплутати з серцевим, що ускладнює Вам сприйняття локалізації болю. Тому дуже важлива якісна візуалізація і діагностика, щоб зрозуміти причини стану.
Болі можуть мати тягнучий, ниючий характер, при цьому посилюватися при глибокому вдихові, зміні положення. Якщо ж далі розвиватиметься корінцевий синдром, то може проявлятися і утруднене дихання, невралгія, з’являтимуться болі в животі тощо.
Біль при грижі поперекового відділу хребта
Кила ПВХ – найпоширеніша. Це пов’язано з рухливістю анатомічної області, навантаженні на неї, оскільки, поперековий відділ – так званий “центр” мас нашого з вами організму.
При наявності грижі у даному відділі Ви можете спостерігати:
- біль у попереку та ділянці крижів, куприку;
- відчуття скутості, прояви радикуліту;
- нерухливість м’язів;
- оніміння ступнів і пальців ніг;
- ослаблення тонусу м’язів стегон, гомілок – “ватні ноги”;
- при ускладненні процесу – проблеми з сечовидільною, статевою системами, наприклад, утруднене сечовипускання;
- низька фізична активність тощо.
Діагностика та лікування міжхребцевої грижі
Відразу зазначимо, що визначити наявність кили хребта “на око” – неможливо. Для цього потрібен огляд фахівця – невролога, терапевта, ортопеда-травматолога та інструментальна діагностика.
Найінформативнішими методами візуалізації є комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна терапія. Керуючись анамнезом, клінічною картиною, лікар направить Вас на МРТ чи КТ хребта (окремого його відділу).
Лікування грижі залежить від її типу та стадії. Протрузії, екструзії лікуються консервативними методами та заходами фізичної терапії, реабілітації.
Наразі спеціалісти можуть запропонувати і кінезотерапію, лазерну чи мануальну терапію, фізичну реабілітацію тощо.
При наявності запальних процесів, вираженого больового синдрому призначаються нестероїдні, знеболювальні, кортикостероїдні препарати тощо.
При неефективності консервативної терапії, прогресуванні процесу застосовується хірургічне лікування грижі.
Отже, якщо Ви спостерігаєте у себе хронічний біль у спині, маєте виконати перші кроки:
- проконсультуватися у профільного лікаря: невропатолога, ортопеда-травматолога, вертебролога;
- пройти призначену діагностику: МРТ, КТ, лабораторні та функціональні дослідження при потребі;
- чітко дотримуватися призначень лікаря і виконати всі етапи лікування.