Раніше ми говорили про МРТ-холангіографію та згадували про МРТ підшлункової залози дуже поверхнево. Наразі зупинимося на цьому дослідженні детальніше.
Тип магнітно-резонансної томографії, що прицільно досліджує підшлункову залозу разом з жовчними та панкреатичними протоками, називається МР-холангіопанкреатографія. Метод є неінвазивним та передбачає використання внутрішньовенного контрастування для покращення візуалізації змін в тканинах і органах.
МРТ сьогодні є гідною альтернативою ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії, яка полягає у введенні ендоскопа (гнучкої трубки) через ріт в травний тракт до жовчних протоків. Далі відбувається введення контрасту і рентгенографія для відображення стану підшлункової, жовчного міхура і протоків.
Коли призначають МРТ підшлункової залози?
Обстеження виконується за направленням лікаря. Призначається при наявності симптомів захворювань підшлункової залози або значних змінах у результатах лабораторних аналізів. Для лікаря важливо мати якісну візуалізацію змін, присутніх в підшлунковій залозі, щоб оцінити можливі аномалії, патології, виключити чи підтвердити певний діагноз.
Також МРТ підшлункової залози є цінним інструментом для діагностики і стадіювання раку підшлункової, а також для оцінки проведеного лікування.
Наприклад, аденокарцинома – найпоширеніший тип раку підшлункової залозу, який складає близько 90% усіх випадків. Лікування відбувається винятково хірургічним шляхом. Завдяки МРТ відбувається точна оцінка уражень підшлункової, що дає змогу лікарям спланувати обсяг оперативного втручання та техніку виконання.
Якщо у вашому регіоні чи з інших причин немає можливості пройти МРТ, лікар може направити вас на КТ підшлункової залози. Відмінність методів не нівелює цінність обох видів досліджень. КТ також є інформативною для обстеження підшлункової залози.
МРТ підшлункової залози при пухлинах та пухлиносимулючих процесах
Найбільш важливими проблемами візуалізації підшлункової залози є виявлення та визначення стадії раку підшлункової залози, диференціювання між раком та вогнищевим панкреатитом, характеристика кістозних уражень, пошук нейроендокринних пухлин.
З цією задачею МРТ справляється краще, ніж КТ. Також МРТ краще підходить для відображення контурів невеликих пухлин.
Завдяки чудовому контрасту м’яких тканин магнітно-резонансна томографія є методом вибору при диференціальній діагностиці між пухлинами та пухлиноподібними станами у пацієнтів з сумнівними результатами КТ, а також при оцінці кістозних уражень.
МРТ відіграє вирішальну роль в обстеженні пацієнтів із патологіями підшлункової залози, від скринінгу пацієнтів із високим ризиком раку підшлункової залози до оцінки кіст підшлункової залози та невизначених уражень підшлункової залози.
Висока смертність, пов’язана з аденокарциномами підшлункової залози, викликала великий інтерес до розробки ефективних інструментів скринінгу, причому МРТ з використанням магнітно-резонансної холангіопанкреатографії (MRCP) відіграє центральну роль у виявлення раку на ранніх стадіях, що піддається лікувальній резекції.
Для лікарів і пацієнтів МР-холангіопанкреатографія наразі є важливим інструментом на шляху до постановки вірного діагнозу та своєчасного лікування.