Цього літа українці зустрілися з безліччю загроз – від воєнного вторгнення до відсутності належних побутових умов в зонах бойових дій, тимчасових прихистках для вимушено переміщених осіб тощо. Досить велику небезпеку несуть в собі порушення санітарно-гігієнічних норм при зберіганні, приготуванні харчів, відсутність якісних продуктів та чистої питної води.
Пам’ятайте! Патогенні мікроогранізми стрімко розмножуються при температурах 4-60 *С. Всього за 20 хв їх кількість може подвоїтися!
Навіть в мирний час в літні періоди ми більше проводимо часу на свіжому повітрі, у поїздках. Пікніки, обіди на пляжі чи у туристичному поході, в дорозі тощо несуть в собі загрозу, якщо продукти тривалий час зберігалися без дотримання холодового режиму, посуд та руки не оброблені належним чином тощо.
Відносно безпечними вважаються харчові продукти, якщо вони перебували в умовах не вище 32 *С не більше 2-х годин. При вищій температурі термін зберігання скорочується автоматично.
Якими є ознаки харчового отруєння?
Перші симптоми можуть з’являтися протягом кількох годин і навіть днів від моменту вживання їжі. Спочатку прояви можуть нагадувати ознаки грипу: ломота в тілі, головний біль, нудота, підвищена температура. Саме через схожість симптоматики люди на початковому етапі можуть не пов’язати свій стан з отруєнням.
При ускладненому перебігові процесу може спостерігатися лихоманка, значні діарея та блювота, що призводить до зневоднення організму. Крім того, на фоні загальної інтоксикації, гіпертермії може спостерігатися порушення свідомості та орієнтації у просторі. Подібні стани надзвичайно небезпечні для дітей, людей похилого віку, осіб з складними хронічними захворюваннями, імуносупресією.
“Червоні прапорці” при отруєнні:
- кров у калі чи блювотинні;
- тривала діарея – більше 3 діб;
- часте блювання, неможливість вживати рідину та їжу, нездатність утримання рідини в організмі;
- ознаки зневоднення: головокружіння, запаморочення, надмірна спрага, відсутній діурез (немає позивів до сечовипускання), сухість слизових оболонок, спазми в черевній порожнині;
- неврологічні прояви: оніміння кінцівок, поколювання в руках, слабкість м’язів, нечіткий зір;
- температура більше 39 *С, яка не збивається в домашніх умовах;
- сплутаність свідомості;
- прискорене серцебиття та зміна частоти дихання.
Як виникає отруєння?
Харчові отруєння здебільшого викликані бактеріями, наприклад, сальмонелою, кишковою паличкою, інколи – вірусами – норовірус, ротавірус. Останні типові для дітей молодшого віку і переносяться ними доволі складно. Проте, дорослі також часто хворіють на “кишковий грип”, хоч і з меншою інтенсивністю симптомів.
При інфікуванні людина стає заразною та може передавати хворобу іншим особам, які поряд. Якщо в сім’ї чи громаді хтось інфікувався, слід створити для нього умови ізоляції. Хворих у середньому, середньо-важкому та важкому станах рекомендовано госпіталізувати до стаціонару інфекційного відділення для проведення адекватного лікування.
Симптоми для всіх захворювань дуже схожі. Верифікація збудника відбувається лабораторним шляхом при дослідженні біологічного матеріалу (калу).
Як уникнути харчового отруєння?
Залежно від обставин, в яких ви опинилися, вам варто оцінювати якість харчів та можливість відмовитися від їх вживання, якщо, на вашу думку, вони втратили свою придатність.
Якщо побутові умови у вас задовільні, дотримуйтесь наступних правил:
- готуйте їжу з дотриманням правил термообробки: свинина та риба – вище 62 *С, червоне м’ясо та яйця – вище 71 *С, птиця, яловичина – вище 74 *С;
- використовуйте для зберігання холодильник. В спеку навіть у холодильнику не слід зберігати будь-яку їжу довше 2 діб;
- мийте овочі та фрукти обов’язково;
- зберігайте окремо сирі та приготовлені продукти;
- часто мийте руки та обов’язково тримайте чистими кухонні поверхні;
- дотримуйтесь питного режиму.
Якщо отруєння все ж таки настало, варто пити якомога більше води, можна використовувати безпечні сорбенти. Антибактеріальні препарати, гепатопротектори, спазмолітики має призначити винятково лікар.