Інфекційні захворювання завжди залишаються поруч з нами. Особлива небезпека розповсюдження інфекцій з’явилася зараз – під час війни. Це легко пояснити, адже велика кількість населення втратила можливість дотримуватись елементарних правил гігієни, постало питання якості та доступності продуктів харчування, лікарських засобів та медичного обслуговування.
Останнім часом ми все частіше чуємо заклики МОЗ до вакцинації від дифтерії, правцю. Зазначимо, що дані месенджі повністю виправдані та мають під собою доказове підгрунтя.
Що таке правець?
Збудником хвороби є бактерії Clostridium tetani. Саме тому Ви можете побачити в літературі і наукових джерелах правець під назвою tetanus.
Найпоширеніший метод інфікування – через рани.
Інкубаційний період 3-21 день (частіше – близько 10). Проте, термін може збільшуватися до кількох місяців залежно від типу рани.
Лікарі стверджують, що більшість випадків проявляються протягом перших 14 днів. При обширних ранах та значному їх забрудненні інкубаційний період може скорочуватися.
Чому небезпека виникає найбільше під час війни?
Як ми зазначили вище, в період бойових дій військові та цивільне населення вимушені часто перебувати в умовах, які повністю суперечать санітарно-гігієнічним вимогам. Дрібні поранення, подряпини нікого не турбують. Головна мета – зберегти життя своє та близьких змушує нас підсвідомо нехтувати подібними моментами.
Під час війни найпоширенішими шляхами інфікування правцем є:
- рани будь-якого типу, до яких потрапляє бруд, або ж ті, що були нанесені забрудненими предметами (до таких за даних обставин ми відносимо всі);
- складні переломи з оголенням кості, значним ураженням;
- травми, які характеризуються великим об’ємом відмирання тканин;
- роздушені травми;
- наявність виразок на поверхні тіла;
- виконання хірургічних маніпуляцій в польових умовах, без дотримання норм стерильності тощо.
Ще під час Першої світової війни людству довелося зіштовхнутися з працем, як із надзвичайною небезпекою. Величезна кількість бійців втратила життя не в бою, а саме в результаті інфікування. Подолати епідемію та знизити темпи розповсюдження у 1914 р. вдалося завдяки використанню протиправцевого анатоксину.
Правець. Симптоми та ускладнення
Правець неможливо вилікувати самостійно. Тому нехтувати будь-якими проявами забороняється.
Симптоми правцю:
- спазми щелеп та проблеми з функцією ковтання;
- спазми м’язів;
- болюче скуття м’язів в тілі;
- напади, схожі на судоми;
- головний біль та стрибки артеріального тиску;
- лихоманка та надмірна пітливість.
Будь-яка з зазначених ознак може призвести до більш складних наслідків, наприклад:
- ларингоспазму – неконтрольованому напруженню голосових зв’язок;
- переломів кісток;
- зниження захисного бар’єру та приєднання інших інфекцій;
- легенева емболія – закупорка артерії або інших судин згустком крові, який потрапив туди разом з током крові;
- утруднення дихання, що може стати причиною смерті;
- пневмонія та інфекційне ураження легень.
Профілактика правцю
Основні методи запобігання хворобі полягають в дотриманні умов санітарії при обробці ран, хірургічних втручань під час війни, а також можлива вакцинація дітей та дорослих.
В офіційному календарі щеплень дітей до 6-ти років передбачено графік введення вакцини АКДП.
Дорослі ж мають робити ревакцинацію кожні 10 років.
Це значно зменшує ризики інфікування. Тому, якщо Ви зараз маєте можливість, і давно порушили свій графік щеплень, пройдіть курс вакцинації заради власної безпеки.
Надавайте особливу увагу пораненням, навіть незначним. Обробляйте рани антисептичними розчинами, накладайте пов’язки.
Незалежно від того, де ви знаходитесь – в окопах, бомбосховищах або в тилу, подбайте про власну безпеку.