Loading....

Дивертикуліт – хвороба, яка доволі поширена, проте, ми про неї можемо не здогадуватися, доки самі не зіткнемося з проблемою.
Дивертикуліт полягає в запаленні своєрідних “мішечків”, “кишень” – килоподібних випинань в слизовій оболонці кишківника. Здебільшого вражає товстий кишківник.
Більшість людей не мають жодних симптомів за наявності дивертикулів у кишківнику та дізнаються про них лише з результатів обстежень, проведених з іншого приводу.
Проте, якщо присутній біль, ми говоритимемо про дивертикулярну хворобу. У випадку запалення та інфікування дивертикули – про дивертикуліт.

Симптоми дивертикулярної хвороби

Пацієнти з даним діагнозом найчастіше скаржаться на наступне:

  • біль у животі, здебільшого локалізований в нижній лівій частині черевної порожнини. Біль може полегшуватися після дефекації або газовипускання;
  • закрепи, діареї або ж обидва варіанти з певною періодичністю;
  • інколи – присутність крові у калі.

Симптоми дивертикуліту

Якщо розвивається дивертикуліт, ви можете спостерігати більш виражені симптоми, зокрема:

  • постійний сильний біль у животі;
  • підвищення температури тіла;
  • діарею або закреп;
  • ректальну кровотечу або ж наявність слизу чи крові у калі.

Деякі фактори можуть збільшити ризик розвитку дивертикуліту:

  • старіння. Захворюваність дивертикулітом зростає з віком. Ця проблема характерна для вікової групи 40+, проте, це жодним чином не означає, що люди молодшого віку не можуть страждати на дивертикуліт;
  • ожиріння. Серйозна надмірна вага підвищує ймовірність розвитку дивертикуліту;
  • куріння. Люди, які палять сигарети, частіше страждають на дивертикуліт;
  • пасивний спосіб життя. Регулярні фізичні навантаження, ймовірно, знижують ризики розвитку дивертикуліту;
  • раціон з високим вмістом тваринних жирів і низьким вмістом клітковини. Харчування з недостатнім вживанням клітковини в поєднанні з високим споживанням тваринного жиру, підвищує ризик, хоча роль лише низького вмісту клітковини досі досліджується;
  • прийом окремих лікарських засобів. Кілька препаратів пов’язані з підвищеним ризиком дивертикуліту, включаючи стероїди, опіоїди та нестероїдні протизапальні засоби.

Діагностика дивертикуліту

Під час первинної консультації лікар обов’язково ознайомиться з вашими скаргами та вивчить історію хвороби.
Лікар обов’язково призначить дослідження для встановлення діагнозу та виключення таких захворювань, як рак кишківника, целіакія або ж синдром подразненого кишківника.
Лабораторні аналізи крові, калу, інструментальні обстеження допоможуть зрозуміти походження симптомів та коректно встановити діагноз і розпочати лікування.

Найінформативнішими методами діагностики є:

  • колоноскопія – ендоскопічне дослідження внутрішньої частини кишківника за допомогою тонкої, гнучкої трубки – ендоскопа. Під час обстеження зображення, отримане за допомогою мініатюрної відеокамери, влаштованої на ендоскопі, передається на екран. Лікар візуально може оцінити стан слизової оболонки кишківника, виявити підозрілі ділянки, утворення, зокрема, поліпи, дивертикули тощо;
  • комп’ютерна томографія органів черевної порожнини та малого тазу. Це виконується для виявлення запалених дивертикулів або ж з метою спростувати підозру на інший діагноз, який має схожі симптоми.

Залежно від результатів обстежень, вам запропонують один із методів лікування. При легких формах застосовують спеціальні дієти та медикаментозну терапію. Для тяжких ступенів доцільним буде хірургічне втручання певного типу.

Here can be your custom HTML or Shortcode

This will close in 20 seconds