Loading....

Оскільки, у жовтні ми говоримо про рак молочної залози, варто детальніше розглянути питання профілактики і діагностики цього захворювання.
Багато жінок зустрічаються з раком без видимих для того підстав. Тому варто завжди звертати увагу на власне здоров’я і застосовувати доступні методи запобігання розвитку хвороб.

Пацієнтів умовно поділяють на групи низького, середнього, високого ризику виникнення раку молочної залози. Відповідно до цих категорій і надаються рекомендації. Онкологічні діагнози глибоко вивчаються у світі, завдяки чому стало можливим одужання пацієнтів за умови своєчасного виявлення хвороби.

Профілактика раку молочної залози

Зазначимо, що зміна способу життя може стати ключовим фактором, який вплине на стан вашого здоров’я.
Тому дотримуйтесь простих правил. Зробіть їх звичкою заради себе самої.

Отже, не забувайте про:

  • відвідування гінеколога та мамолога з профілактичною метою (щороку). Запитайте у лікаря, який саме метод скринінгового дослідження підійде саме вам. Існують загальні рекомендації МОЗ України: УЗД грудей (молочних залоз) виконуємо кожен рік у віці до 50-ти років, панянки старшого віку – проходять щорічну мамографію.
    Вікові рамки встановлені умовно і можуть коригуватися вашим лікарем відповідно до особливостей структури тканин грудей, наявності обтяженого анамнезу, високого ризику розвитку раку МЗ тощо;
  • проведення самостійного огляду і пальпації грудей. МОЗ України пропонує чітку покрокову інструкцію, як це вірно виконувати (на зображенні нижче наведено дані із офіційного сайту МОЗ). Зверніть увагу, що ці нескладні маніпуляції рекомендовані для всіх жінок, які досягли 20-річного віку. Самообстеження результативніше проводити на 6-12 день менструального циклу (першим вважається день початку виділень).
  • мінімізацію вживання алкоголю, а краще – повністю відмовтеся;
  • загальні рекомендації від усіх спеціалістів – 30 хв ходьби щодня на свіжому повітрі, регулярні фізичні навантаження;
  • супровід лікарем під час гормональної постменопаузальної терапії. Чітко дотримуйтесь дозувань і тривалості курсу лікування;
    боротьбу із зайвою масою тіла. Якщо самостійно контролювати набір маси не вдається, варто звернутися за допомогою до фахівців, адже це може бути ознакою багатьох хвороб. Проконсультуйтесь насамперед із сімейним лікарем, який надалі скерує ваші дії, призначить лабораторні дослідження і направить до профільного спеціаліста (гінеколога, ендокринолога, дієтолога чи ін.);
  • слідкувати за раціоном харчування. З цього приводу є маса публікацій від провідних дієтологів, гастроентерологів. Ознайомтеся із загальними правилами та використовуйте з користю. За потреби – відвідайте лікаря для розроблення індивідуальної дієти відповідно до клінічної картини, уподобань, непереносимості окремих речовин та алергії.

Окремої уваги потребує профілактика раку молочних залоз для жінок, що належать до групи високого ризику. Метод та тактику ведення пацієнтки визначає винятково лікар. Вам можуть запропонувати хіміопрофілактику (окрема група препаратів, які знижують ризик захворювання) або ж профілактичну хірургію (мастектомію – видалення молочної залози однієї або обох за показаннями).

Діагностика раку молочної залози

Рак МЗ об’єднує в собі велику кількість типів раку. Мета кожної жінки – запобігти розвитку хвороби, а при підозрі – вчасно виявити і верифікувати діагноз. Рак грудей досліджений, що є перевагою при його діагностиці і лікуванні.

Найінформативнішими методами діагностики раку молочних залоз є:

  • огляд у мамолога. Лікар може висунути підозру вже на консультації, якщо виявить візуально ознаки, що притаманні онкологічній хворобі;
  • УЗД молочних залоз. Доступний метод, який дає інформацію про наявність утворень, ущільнень в грудях. Ультразвукова діагностика грудей дає можливість побачити кісти, новоутворення, зміни структури тканин тощо. Корисним методом УЗ діагностики є еластографія новоутворень молочних залоз. Еластографія допомагає дослідити і проаналізувати щільність тканин утворень та зробити висновок про їх характер. Доброякісні утворення доволі еластичні, у той час, як злоякісні – жорсткіші;
  • рентгенівська мамографія. Має високу інформативність. Є скринінговим методом для пацієнток після 50-ти років (для молодших – за призначенням лікаря). На підставі результатів мамографії лікар зробить висновок про подальші дії – проведення додаткового обстеження, спостереження за утворенням;
  • магнітно-резонансна томографія. МРТ молочних залоз – один із найточніших методів візуалізації структур МЗ. Виконується з контрастуванням для отримання детальних і чітких зображень. Завдяки МРТ можна виявити найменші утворення, визначити їх характер, стадіювати рак (у комплексі з лабораторними дослідженнями), оцінити ступінь складності запланованого оперативного втручання, виконати моніторинг в динаміці (відгук пухлини на хіміотерапію чи променеву терапію) тощо;
  • біопсія утворень молочної залози. Це – інвазивний метод, який дає остаточну відповідь на запитання, чи є у пацієнта рак. Під час біопсії виконується забір тканин із підозрілої ділянки, утворення з подальшим проведенням лабораторного визначення типу клітин. Саме ці результати скажуть, з яким раком ми маємо справу. І, відповідно, висновки патоморфологічних, цитологічних, імуногістохімічних досліджень допоможуть лікарю вибрати для вас протокол лікування.

Якщо за результатами обстежень буде встановлено рак молочної залози, лікар діятиме за чітким алгоритмом: направить вас на КТ-скринінг (комп’ютерна томографія кількох анатомічних ділянок з контрастуванням), МРТ інших зон, окрім грудей, з метою оцінки поширення процесу та в рамках підготовки до оперативного чи медикаментозного лікування, ПЕТ КТ та ін.

Отже, ми бачимо, що профілактика та рання діагностика є доступними для нас. Робімо все можливе, щоб залишатися здоровими!

Here can be your custom HTML or Shortcode

This will close in 20 seconds