Безсоння – прямий наслідок стресу. Наразі неврологи, психологи, терапевти реєструють все більше звернень від пацієнтів, які страждають на інсомнію, надмірну збудливість, пригніченість, відчуття постійної втоми та сонливість у денний час.
Ми розуміємо, що всі без винятку українці наразі перебувають у стресовій ситуації, що безпосередньо впливає на наше здоров’я.
Вплив стресу на сон
існує таке поняття, як реактивність сну – це характерна особливість, яка визначає порушення сну внаслідок пережитого стресу, що призводить до труднощів зі сном та засинанням.
Зазначимо, що не всім притаманна висока реактивність сну. Люди, які належать до даної категорії, відчувають різке погіршення сну під час стресу. У той же час особи з низькою реактивністю зберігають стабільність сну.
Дослідження показують, що до групи ризику належать наступні люди:
- з генетичною схильністю до реактивності, сімейним анамнезом;
- жіночої статі;
- схильні до тривожності та депресії;
- які перебувають у стані хронічного або гострого стресу. До цієї когорти зараз належимо усі ми через війну.
Важливо наголосити, що тривожність і роздуми, пов’язані зі стресовою ситуацією, можуть використовувати чутливі системи сну, тим самим підсилюючи патогенність реактивності.
Загалом, реактивність сну – це абсолютно нормальне явище, притаманне кожному, але виражене у різних ступенях. Навіть засинання у невідомій, новій обстановці може викликати порушення сну. Це особливо актуально зараз для людей, які вимушено покинули домівки та знаходяться в тимчасових прихистках в тилових регіонах або за кордоном.
Проте, варто слідкувати за проявами та інтенсивністю, оскільки, при тривалому безсонні можуть виникати негативні для здоров’я наслідки з боку інших органів та систем. Якщо вчасно не вирішити проблему, інсомнія може залишитися з вами навіть після закінчення стресової ситуації.
В умовах війни можемо відзначити основні фактори розвитку безсоння
Головна причина – відсутність гігієни сну. Сюди належить:
- порушений графік сну та активності. Це абсолютно зрозуміло, особливо, якщо врахувати нічні повітряні тривоги. Для бійців і цивільних в зоні бойових дій питання нормалізації сну наразі є дуже болючим;
- надмірне вживання кофеїну. Більшість опитаних пацієнтів п’ють каву в різний час доби, навіть ввечері;
- інформаційне напруження та перевантаження. Ми постійно слідкуємо за новинами, приймаємо участь в обговореннях, емоційно реагуємо на різні дані. Це збуджує нервову систему та не сприяє гарному відпочинку;
- перманентні хвилювання, страх, стрес, намагання зберегти пильність.
Одна з пацієнток при розмові відзначила: “Я відчуваю, коли починаю засинати, і тут мозок робить щось схоже на перемикання, і не дає заснути. Так триває майже до ранку або до відбою тривоги”.
Це ще раз доводить вплив стресу на наш сон. Інсомнія зазвичай зникає після припинення стресового фактору.
Проте, якщо спостерігається негативний вплив безсоння на загальний стан, розвиток сонливості та втомлюваності, особливо, якщо вони впливають на нормальну життєдіяльність, оправданим є короткотривале лікування снодійними препаратами. Тривожний розлад, якщо він є причиною порушення сну, потребує окремої терапії. Будь-які лікарські засоби мають призначатися спеціалістами.
Типи безсоння та методи їх лікування
Інсомнія, викликана фізичними розладами
Травми, вроджені вади або захворювання опорно-рухового апарату, наприклад, артрит, складні хвороби, які супроводжуються больовим синдромом, можуть викликати проблеми зі сном, часті пробудження.
У цьому випадку лікування має бути спрямоване на усунення основної причини, знеболення, підтримувальну терапію.
Психофізіологічне безсоння
Інсомнія може тривати і після зникнення дії провокуючого фактору. Здебільшого це відбувається через тривожність людини, стурбованість перспективою ще однієї безсонної ночі та наступного дня, який супроводжується втомою. Таким особам притаманно проводити години в ліжку у роздумах про проблеми та власне безсоння.
Оптимальне лікування в цьому випадку має поєднувати когнітивно-поведінкові стратегії, медикаментозну терапію, роботу з фахівцями.
Снодійні препарати самостійно приймати не потрібно. По-перше, вони мають бути підібрані чітко для вас з визначеною діючою речовиною. По-друге, вони рекомендовані не у всіх випадках, а лише для хронічної інсомнії, де є потреба у швидкій допомозі.
Також лікарі застерігають: жодного алкоголю! Замість бажаного розслабляючого ефекту, ми отримаємо зворотній, який ускладнить ситуацію.
Безсоння, викликане психічними та психологічними розладами
Відразу скажемо, це – наш випадок. 80% пацієнтів, у яких діагностовано інсомнію, перебувають в депресії або мають тривожні розлади.
У цьому випадку, коригуванню піддається саме психоемоційний стан, а не саме безсоння. Відповідно до клінічної картини, можуть застосовуватись антидепресанти, седативні, снодійні. Препарати обираються винятково лікарем, зважаючи на стан пацієнта, наявність супутніх хвороб та ступінь складності.
Якщо говорити про поточну ситуацію та життя в умовах війни і постійних тривог, актуальним є також синдром недостатності сну (депривація сну). Він полягає у недостатній тривалості сну вночі з метою залишатися активним та пильним. Якщо процес затягується у часі, виникатиме сонливість, порушення уваги, координації. Для нормалізації стану знадобляться тижні або місяці, щоб організм повернувся до прийнятного режиму.
Можемо зробити висновок, що для стабілізації сну потрібно зберігати світлий розум і адекватне сприйняття ситуації. Слід усвідомлювати, що будь-які дії над власним організмом мають наслідки. Тому, якщо у Вас є можливість повноцінно відпочивати, не нехтуйте нею, адже ситуація може стрімко змінюватися.
Ще раз наголошуємо на необхідності фільтрування інформації, контролю власного психоемоційного стану для уникнення подальших проблем зі здоров’ям.